Шкода, що не можна було це зробити у пік передплатної кампанії, що була у листопаді-грудні минулого року, але хто має можливість це зробити зараз (не передплатив) - запрошуємо підтримати районне ЗМІ та передплатити на березень-грудень 2022 року.
Крім газетної справи, працівники редакції займалися ще й волонтерською діяльністю. У 2014 році, коли розпочалася війна на сході України, колектив районки один з перших розпочав займатися волонтерством, і за активної підтримки всіх небайдужих баштанчан передавав усе необхідне в зону АТО нашим солдатам-землякам, щоразу закликаючи через газету приєднуватися громадян до благодійних акцій на підтримку наших воїнів. Крім цього, проводили різні благодійні акції щодо збору речей для діток з малозабезпечених родин, біженців, які переїхали з далекого Донбасу тощо. Також ми започаткували розповіді про наших земляків – захисників держави, адже вважаємо, що наш обов’язок – розповісти всім про героїв, які, жертвуючи своїми життям, ставали на захист нашої держави. Честь і слава нашим військовослужбовцям!
Тодішній редактор газети Валентина Леонідівна Свирса крім коректування давала доручення обробляти листи дописувачів районки, а згодом писати короткі інформації. Своїм досвідом ділилися й колеги: Галина Василівна Мельник та Лідія Володимирівна Авраменко. Рухатися вперед підштовхувала й бухгалтер Людмила Георгіївна Гребьонкіна, з якою сиділа в одному кабінеті і яка була першим оцінювачем моїх дописів. І так через рік я стала завідувачем відділу листів. Щоб стати справжнім журналістом, довелося вже в зрілому віці здобувати відповідну освіту. А потім спробувала себе й відповідальним секретарем, і завідувачем агропромислового відділу, і в.о. редактора.
Мені пощастило працювати в газеті з 1993 по 2013 роки, коли Баштанщину очолювали надзвичайно талановиті управлінці. Серед них В.Ф. Артеменко, завдяки якому зроблені ремонти Будинку культури, Будинку дитячої та юнацької творчості, відремонтований стадіон, ДЮСШ тощо. Часи були непрості, але здійснено такий величезний об’єм роботи, що про Баштанку знали не лише у області, але й на теренах усієї Україні.
Пригадаймо історії успіху нашого міста у сфері реформування житлово-комунального господарства, яку у 2001 році розпочав колишній міський голова Віталій Яворський, а згодом продовжив та завершив її Володимир Рибаченко. Тоді демонтували громіздкі котельні, що опалювали повітря і були неефективними. Замість них встановлені прилади індивідуального опалення у квартирах, понад 50% цих приладів було придбано і встановлено за кошти міської ради.
Мені випало стати кореспондентом на початку восьмидесятого року минулого століття. Двічі переходила на іншу роботу, але творчість – інфекційна, невиліковна і пожиттєва хвороба. Вже як захопила душу – то назавжди. Де б не працювала, подумки «писалися» репортажі, інтерв’ю, переймалася людськими долями. Власна ж доля таки повернула на шпальти газети назавжди.
Долучитися до цього творчого процесу мала честь і я. Практично вся моя трудова біографія була пов’язана з районною газетою, якій я віддала понад 30 років життя. Починала коректором, кореспондентом. Згодом стала заступником редактора. А потім 21 рік очолювала редакційний колектив.
Згадую 1975 рік, коли майже одночасно прийшли в газету фотокореспондент Віктор Безручко, творчі працівники Олександр Басенко, Зінаїда Тимошенко і я. Були ми трохи «необтесаними», але мали велике бажання працювати, навчатися газетного ремесла. А «ліпив» з нас майбутніх журналістів складний і неоднозначний як світ редактор Валентин Миколайович Петренко. Саме він і благословив мене на вступ до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на факультет журналістики, запевнивши, що з мене будуть люди. Здобули професію згодом у цій альма-матер і Галина Радецька, Зінаїда Тимошенко (Рогачова), Галина Косенко.
Шановні передплатники районної газети «Голос Баштанщини»! Останнім часом до нас надходять тривожні дзвінки з Лоцкине, Старогорожене, Інгулки, Костичі та інших сіл про те, що з 1 жовтня районна газета доставляється несвоєчасно, з великою затримкою. Суботній номер приходить у середу чи п’ятницю, у Інгулку декілька тижнів не доставлялася газета. Ми, як і ви, обурені таким перебігом подій, адже дирекція Укрпошти не попередила нас про зміни графіка маршруту поштових пересувних відділень по селах. Тому наразі ми ретельно вивчаємо це питання, збираємо інформацію про дні доставки пошти у кожне село, переглядаємо графік співпраці з обласною друкарнею, де друкується «Голос Баштанщини». Можливо, ми змінимо день випуску газети, аби ви отримували її з найменшою затримкою.
Вибачте за незручності, що завдають немалих хвилювань і колективу редакції. Адже тільки завдяки вам існує районна газета. Тому залишайтеся з нами, не мовчіть, телефонуйте, пишіть, тільки разом ми зможемо виправити цю неприйнятну для всіх ситуацію.
Нагадуємо, що за доставку газет відповідає лише Укрпошта. Крім того, за доставку «Голосу Баштанщини» редакція ще на початку року розрахувалася з поштовиками...
Якщо з невідомих причин ви не отримали черговий номер районної газети, повідомляйте про це Групу періодичних видань Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» за телефоном «гарячої лінії»: (050) 360-45-26 (з понеділка по п’ятницю, з 8.00 до 17.00). Також про роботу Укрпошти – державне підприємство – інформуйте Уряд України за тел. 15-45 і нас, газетярів, за тел. (068) 083-95-79 (Вайбер).
З повагою – колектив «Голосу Баштанщини»
23 червня своє професійне свято відзначатимуть державні службовці. Тільки високий професіоналізм, чесність і відповідальність людей, які перебувають на службі у держави, дозволяє правильно організувати ефективне управління на всіх рівнях влади.
Сьогодні в Україні налічується близько 200 тисяч державних службовців. У Баштанській райдержадміністрації трудиться 119 посадовців, більшість з них – жінки. Завдяки реорганізаційним процесам у колектив прийшло багато нових молодих спеціалістів, які працюють поряд з досвідченими, що присвятили держслужбі не один десяток років свого життя. У кожного з них своя доля і свій шлях, що складаються не тільки з робочих моментів. За калькою «чиновник» перш за все стоїть людина, з її думками, переживаннями, очікуваннями, з неповторним внутрішнім світом, що вартий уваги й захоплення.
У переддень професійного свята ми вирішили розповісти вам про жінку, яка 25 років свого життя присвятила державній службі. Це головний спеціаліст відділу діловодства та контролю апарату РДА Людмила Анатоліївна БУЦЬКА.
