Нові норми харчування дітей у закладах освіти

 Після новорічних свят в українців з’явився новий привід для відчайдушних баталій. З початку нового навчального півріччя «палають» сторінки соцмереж, батьківські чати і коментарі під публікаціями в Інтернеті. Оновлене шкільне меню – тема, яка нікого не залишила байдужим. Баштанчани розділилися на два табори – одні задоволені, що нарешті, у шкільному меню буде більше свіжих овочів і фруктів, а інші обурюються, мовляв, як це діти будуть без солодкого чаю і запашної випічки…

Що опинилося в тарілках дітлахів з нового року і чому нові страви викликали такий резонанс серед батьків спробуємо сьогодні розібратися.

Коротко про реформу харчування 

З 1 січня 2022 року завершився перехідний період із впровадження нових стандартів шкільного харчування. У школах України почали готувати для школярів за новим меню. Зок-рема, тепер усі шкільні заклади зобов’язані під час формування меню зменшити кількість хліба, цукру і солі, збільшити кількість фруктів, молочних продуктів і м’ясних страв. Приблизно 75% продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди. 

Будівництво відділення екстреної медичної допомоги завершено, очікуємо на відкриття

 Редакції «Голосу Баштанщини» стало відомо, що до відкриття відділення екстреної медичної допомоги в КНП «Багатопрофільна лікарня Баштанської міської ради» залишилося зовсім небагато. Про це журналістці повідомив Михайло Мазур – директор підрядної організації ТОВ «БК «ІНТЕРБУД», що сьогодні займається будівництвом об’єкта.

– Всі роботи вже завершені, зараз усуваються мілкі недоліки, що вказані під час перевірки об’єкта інспекторами державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області. Ми для себе склали перелік робіт і зараз їх виконуємо. По завершенню буде повторна перевірка з певними висновками, за результатами якої буде відома дата  відкриття. Думаю, що чекати залишилося небагато, – розповів Михайло Мазур.

Велике служіння на благо людей

У переддень жіночого свята хочеться розповісти про жительку села Піски, жінку благородної професії, яка десятиліттями стоїть на варті недуг і болю, працюючи, подеколи, без вихідних.

Зінаїда Петрівна ЮРЧИК – медична сестра Пісківської територіальної громади (нині Пісківський старостинський округ Баштанської міської ради), праця якої складна і відповідальна. Від кваліфікації до професіоналізму, найгуманнішої у світі професії, від якої залежить здоров’я людей, пройшла шлях довжиною в 43 роки.

Жінки нашого села

Березень – особливий місяць. Він і усміхнеться, і заплаче, й ошкіриться крутим норовом. А ще в цьому місяці багато свят і, мабуть, одне з найголовніших – свято наших коханих дружин, любих бабусь, турботливих мам, чарівних дівчаток, милих жінок – 8 Березня. 

У якій тільки сфері не працюють жінки?! Вони – і програмісти, і будівельники, і облицювальники, і кранівниці, раніше були доярки, телятниці. Хоча останнім часом ці роботи потихеньку кануть у небуття, так як, мабуть, вони чомусь стали непотрібними. Сьогодні я хочу розповісти про наших жінок-трактористок. Це, напевне, професія чоловіча, але так складалися умови, що жінки працювали трактористками. У нашому селі Христофорівка таких трудівниць було дві. Знайомтеся:

Її життя і злет краси, її світи…

 Прекрасна людина – добра та чесна, доброзичлива та відкрита. Це – Олена Михайлівна КОЗЯВКО, котра в лютому відзначила 40-річчя своєї мистецької діяльності. 

Вона, без сумніву, – людина-мистецтво. Картини, написані нею, зачаровують, вишивка притягує погляд, аплікації змушують розглядати себе безперервно, витинанки спонукають плекати в собі людські чесноти, замислитись: «Хто ти є в цьому світі?» 

Як говорив В. Сухомлинський: «Ми починаємо малювати раніше, ніж писати й читати. Читаємо й пишемо дотепер, а малюють лише професіонали». Вона – однозначно, професіонал своєї справи. 

Бюро технічної інвентаризації – важлива ланка у сфері державних послуг

 КП «Баштанське районне бюро технічної інвентаризації» – служба, про яку мало хто знає. Але, коли виникає спектр невирішених питань, пов’язаних із об’єктами нерухомості житлового та нежитлового фонду для фізичних та юридичних осіб, тоді саме ця служба стає людям у нагоді. 

БТІ було створене в Баштанському районі у 1965 році, як філія Снігурівського міжміського БТІ. З 1989 по 1993 роки підприємство працювало як філія Миколаївського ОБТІ. У 1993 році за рішенням Миколаївської обласної ради воно було передане з комунальної власності області у комунальну власність району і стало самостійним підприємством, яке очолила справжній професіонал, прекрасний організатор Валентина Василівна Руденко. З 2015 року підприємство очолює наполеглива жінка, чудовий фахівець Тетяна Анатоліївна Шатня, яка робить все для того, аби підприємство працювало, надаючи важливі послуги населенню району. Завдяки добре збереженому архіву, де міститься 14 802 справи на об’єкти нерухомого майна юридичних та фізичних осіб, напрацьованих з 1965 року, і професійності Тетяни Анатоліївни, кількість звернень щорічно зростає. Якщо у 2015 році налічувалося 832 звернення, то вже у 2018 році їх було 1 126. БТІ вистояло у найважчий період, коли йшлося про повне припинення його діяльності, доказавши свою ефективність.

Як вдається виживати у цей непростий час підвищеної конкуренції на ринку праці, дізнавалася журналіст районної газети, зустрівшись із керівником комунального підприємства Тетяною Анатоліївною Шатньою.

Народжена для Віри, Надії, Любові

У далекому 1962 році в селі Ярке Поле, поблизу Джанкоя, перед Святвечором батько родини Березюків обходив домівку, згадуючи Тернопільщину, звідки був родом. Здавалося, що відчув запах Дідуха, смак куті, короваю, почув чарівні побажання колядників... Ці традиції тут, у Криму, на той час особливо не сприймалися, але Зіновій Степанович свято вірив: українському роду нема переводу! Частенько сумував разом із дружиною Марією Іванівною, що довелося переїхати в теплий, морський і теж красивий, але такий несхожий на батьківський край! Кохання і робота пліч-о-пліч були для подружжя основою життя. Вони уміли радіти будням і цінувати те, що послав Господь.

Не дивно, що саме у Святвечір, коли час наповнений особливою, надпотужною силою, у родині Березюків «нова радість стала» – народилася дівчинка, наповнивши життя новими турботами, надіями, вірою і любов’ю. Різдвяні діти – оптимістичні, активні, життєборці. Ім’я обирати не треба: так велить звичай – це Наталки (дівчатка) чи Наталини (хлопчики). Тож друзі вітали батьків із народженням Наталії.

Презентація літературно-художнього видання «Записки колекціонера»

Наприкінці грудня у Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація літературно-художнього видання «Записки колекціонера» про відомого мецената, колекціонера, конезаводчика Якова Івановича Бутовича. Упорядниками видання стали: кандидат історичних наук, доцент, член Національної спілки краєзнавців України, депутат обласної ради Є.Г. Горбуров, кандидат мистецтвознавства, директор Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна С.М. Росляков. Фінансову підтримку надав меценат, депутат облради В.О. Фроленко.

Зміна керівництва у КП "Міськводоканал"

31 грудня КП «Міськводоканал» отримало розпорядження Баштанського міського голови Олександра Берегового «Про припинення контракту та звільнення Кота В.В.» у якому викладено: «Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України, пункту 5.2 розділу 5 контракту з керівником КП «Міськводоканал» Баштанської міської ради від 15.12.2015 року, зобов’язую: 

1. Припинити контракт від 15.12.2015 року з Котом Віктором Васильовичем, керівником КП «Міськводоканал», 31 грудня 2021 року. 2. Звільнити керівника КП «Міськводоканал» Кота Віктора Васильовича 31 грудня 2021 року, у зв’язку із закінченням строку дії контракту, пункт 36 Кодексу законів про працю України».

Інгульська амбулаторія не опалюється

До редакції «Голосу Баштанщини» зателефонував Микола Миколайович Прядка, колишній сімейний лікар і завідувач амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Інгулка та розповів журналісту про те, що з осені минулого року медичний заклад у селі не опалюється.

Розповідь про проблему Микола Прядка розпочав з опису подій 2008 року, коли у медичному закладі відбувся ремонт системи опалення та її «оптимізація» – з метою економії коштів другий поверх повністю відключили від опалення. Стаціонарне відділення перевели на перший поверх, де були фізіотерапія та амбулаторія. Площа для опалення зменшилася з 2000 до 600 кв. м.