«Основною відмінністю між пересічною людиною і воїном є те,
що воїн усе сприймає як виклик, тоді як пересічна людина
вважає або благословенням, або прокляттям».
(Карлос Кастанеда «Колеcо часу»)
Упродовж багатовікової історії світу людство завжди на своєму шляху до розвитку стикалося із проблемами, переш-кодами. Коли соціум сприймає такі речі як виклик, не шукає винних, закономірностей, тоді воно неодмінно ступає на стежину всеохопного прогресу. Так само і наша держава, протягом свого довготривалого й тернистого історичного шляху стикалася із безліччю обставин, що приносили багато змін. Дивлячись крізь призму років, можна спостерігати злети й падіння нашого народу, які в результаті вивели його на новий рівень – незалежний. І от уже тридцять років українці мають право гордо називати себе так.
Варто пам’ятати, що творцем історії країни та рушієм його прогресу, беззаперечно є люди – у єдності й одноосібно. Успіх нинішнього державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний досвід, усвідомити помилки й прийняти нові виклики. Кожен громадянин нашої країни – гвинтик у державницькому механізмі. І від нього залежить: чи так і залишатися пасивним у своєму функціонуванні, чи зайняти проактивну позицію й рухатись уперед до змін.
Безперечно, однією із провідних ланок у формуванні національної ідеї, позитивного вектору руху країни є сфера освіти на усіх її рівнях. І дуже відрадно, що у галузі професійно-технічного навчання є значні зрушення та зміни. Прикладом цього може слугувати діяльність Андріївського ПТУ №42.
Історія цього навчального закладу сягає корінням ще далеко до часів здобуття незалежності нашою державою. Освітня траєкторія училища упродовж усього періоду існування спрямована на виховання нового покоління багатопрофільних фахівців – аграріїв, кухарів, водіїв, швачок. І навіть тоді, коли суспільство охоплюють різноаспектні виклики, колектив училища сміливо й свідомо їх приймає і так само впевнено крокує до реалізації своєї мети.