Дуже часто буває так, що, переживши страшну аварію на дорозі і зазнавши величезних травм після неї, люди, як кажуть у народі, не бачать світла в кінці тунелю і, відповідно, махають на все рукою: мовляв, це усе, це вже кінець.
Однак Ольга Літвінко з м. Баштанка власним прикладом довела, що будь-яка проблема чи навіть трагедія – це ще не кінець, це початок періоду боротьби за повноцінне життя... Молода жінка 27 липня 2019 року неподалік свого дому потрапила у страшну аварію. Ольгу, яка їхала вночі на велосипеді, збив автомобіль, за кермом якого був п’яний водій. Проявивши неуважність, порушивши правила дорожнього руху, молодий чоловік виїхав на смугу зустрічного руху, тим самим спричинив неминучу ДТП. Людське життя розділилося на «до» та «після» аварії.
Тоді Ользі Літвінко дивом вдалося вижити після отриманих травм. Жінка говорить, що лікарі буквально витягнули її з того світу, за що вона їм безмежно вдячна.
Внаслідок зазначеної дорожньої-транспортної пригоди О.В. Літвінко було спричинено компресійний уламковий перелом 4 грудного хребця із стисненням спинного мозку, нижньою параплегією (параліч ніг), порушенням функцій тазових органів, перелом 10 ребра, осколковий перелом нижньої треті обох кісток лівої гомілки, відкритий багатоуламковий перелом обох кісток правої гомілки, множинні садна обличчя, ніг, передпліччя, тобто тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя.
Ольга довгий час боролася за життя – перебувала на лікуванні у Миколаївській лікарні, перенесла тяжкі операції на хребті й ногах, проходить курс реабілітації, але здоров’я повністю так і не відновилося – 46-річна жінка й по цей час ходить тільки за допомогою спеціальних ходунців (у районній газеті «Голос Баштанщини» №60-61 від 25.07.2020 р., №11 від 20.03.2021 р., №28 від 17.07.2021 року були надруковані статті, де детально розповідалося про цей трагічний випадок).
– Загалом почуваю себе вже краще, але наслідки аварії зі мною вже назавжди. Коли ходжу за допомогою ходунців, відчуваю біль у ногах. Жодного дня не минає без думки про аварію. Але я не впадаю у відчай, два рази на тиждень продовжую їздити на реабілітацію в Миколаїв до центру фізичної реабілітації «Vigor». Реабілітологи надають непогані прогнози – говорять, що з часом зможу самостійно ходити. Щодня вдома роблю спеціальні фізичні вправи, що допоможуть мені швидше стати на ноги. Мені ще потрібно багато працювати над силою, координацією і рівновагою, щоб мати змогу навчитися ходити і стояти без підтримки. Все це дуже боляче і виснажливо, але я не здаюся і вірю, що у мене все буде добре. Кошти на лікування, реабілітацію перераховували знайомі, друзі, колеги, родичі та просто небайдужі баштанчани, за що я їм щиро вдячна. Адже ми – звичайна сім’я, у якої немає великих статків, тому не мали змоги самі назбирати величезну суму коштів на лікування.
Ми довгий час намагалися довести у суді, що водій виїхав на зустрічну смугу і що саме він винен у ДТП. Його адвокат постійно клопотав про нові експертизи, затягуючи засідання. Вони хотіли зробити мене винною у аварії, але у них це все одно не вийшло, – розповідає О.В. Літвінко.
Після двох років «волокіти», у 10 червні 2021 року суд першої інстанції (Березнегуватський районний суд) визнав водія винним та призначив покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. Водночас від відбування основного покарання засудженого звільнили із встановленням випробувального терміну тривалістю три роки.
Не погоджуючись із зазначеним вироком суду, адвокат Ольги Літвінко подала апеляційну скаргу до вищої інстанції.
За інформацією офіційного веб-порталу Миколаївської обласної прокуратури, колегія суддів Миколаївського апеляційного суду 2 листопада ухвалила новий вирок, яким винуватця ДТП засуджено до реального покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. «За апеляційними скаргами Баштанської окружної прокуратури й потерпілої Миколаївський апеляційний суд скасував вирок Березнегуватського районного суду, яким водія автомобіля Geely, за наїзд на велосипедиста визнано винним, призначено покарання та звільнено від відбування покарання (ч. 2 ст. 286 КК України).
Прокурором, який брав участь у суді, доведено, що у липні 2019 року водій, перебуваючи за кермом автомобіля в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по м. Баштанка, втратив контроль над керуванням свого автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на 44-річну місцеву жительку, яка їхала на велосипеді.
Внаслідок наїзду жінка отримала численні тяжкі тілесні ушкодження.
Суд першої інстанції визнав водія винним та призначив покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік. Разом з тим, від відбування основного покарання засудженого звільнено із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Проте, не погоджуючись із таким рішенням суду в частині призначеного покарання, що не відповідало ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, прокурором та потерпілою стороною подано апеляційні скарги.
Врахувавши принципову позицію прокуратури, колегія суддів Миколаївського апеляційного суду 02.11.2021 ухвалила новий вирок, яким винуватця ДТП засуджено до реального покарання у виді 4 років позбавлення волі.»
Рідні Ольги Літвінко понад два роки очікували на справедливе рішення суду щодо винуватця дорожньої аварії, через якого жінка стала інвалідом першої групи у 44 роки.
– Рада, що нарешті всі ці судові справи закінчились і винний понесе покарання. Ми з самого початку хотіли дійти до якоїсь мирової угоди, але водій не захотів йти на будь-які умови, не визнавав провину і відмовлявся відшкодовувати мені кошти на лікування, реабілітацію... Під час судових засідань я не бачила у його очах ні краплі жалю й каяття. Він навіть на останньому засіданні в Березнегуватському суді, коли зачитували про виплату моральної та матеріальної шкоди, спокійно сказав: «У мене немає таких коштів...». А мені що робити? Як жити? Де знаходити гроші на дороговартісну реабілітацію? Я останній час мрію лише про одне – навчитися самостійно ходити.
Не може бути прощення п'яному, який сів за кермо і грубо порушував правила дорожнього руху, – говорить О. Літвінко.
Наприкінці розмови Ольга Володимирівна дякує за спілкування. Виглядає втомленою, але тримається. Жінка каже, що як не намагається витісняти думки про аварію, але вони постійно відгукуються: у спогадах, у діях, у неможливості повноцінно зайнятися улюбленими справами й без остраху самостійно ходити. Аварія змусила її по-іншому подивитися на життя. Звісно, що покарання п’яного водія не компенсує втраченого здоров’я та часу, потрібного для відновлення. Але, принаймні, поверне віру у справедливість та законність. І, можливо, перечитавши цю сумну історію життя, хтось зробить для себе висновок: випив – не сідай за кермо!
Допомогти Ользі Літвінко повернутися до нормального життя може кожен. Нижче надаємо номер картки, куди можна перерахувати кошти на фізичну реабілітацію для жінки, завдяки якій вона зможе ходити.
Реквізити банківської картки: 4149-5001-3115-1352 (Аваль).
Юлія Дубогрій
Немає коментарів:
Дописати коментар