27 липня 2019 року 44-річна Ольга Літвінко неподалік свого дому потрапила у жахливу аварію. Жінку, яка їхала вночі на велосипеді, збив автомобіль, яким керував п’яний водій, проявивши неуважність, порушивши правила дорожнього руху, він виїхав на смугу зустрічного руху. Шансів вижити в Ольги майже не було, але через страждання і муки їй це вдалося.
Внаслідок зазначеної дорожньої-транспортної пригоди О.В. Літвінко було спричинено компресійний уламковий перелом 4 грудного хребця із стисненням спинного мозку, нижньою параплегією (параліч ніг), порушенням функцій тазових органів, перелом 10 ребра, осколковий перелом нижньої треті обох кісток лівої гомілки, відкритий багатоуламковий перелом обох кісток правої гомілки, множинні садна обличчя, ніг, передпліччя, тобто тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя.
Опубліковано у "Голосі Баштанщини" №28 від 17 липня 2021 рокуДрузі! Щоб першими читати важливі публікації у районній газеті, запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)!
Пані Ольга довгий час боролася за життя – перебувала на лікуванні у відділенні нейрохірургії Миколаївської лікарні, перенесла декілька операцій на хребті й ногах, але здоров’я повністю так і не відновилося – Ольга Володимирівна й по цей час не може самостійно ходити (у районній газеті «Голос Баштанщини» №60-61 від 25.07.2020 р., №11 від 20.03.2021 р. були надруковані статті, де детально розповідалося про цей трагічний випадок).
Сім’я О.В. Літвінко живе у невеличкому будиночку у Баштанці. Ми домовилися зустрітися у них вдома бо Ользі Володимирівні, не так просто кудись вийти – після аварії вона ледь пересувається на ходунцях, тому вона здебільшого нікуди не виходить.
За цей час пані Ольга стала нам як рідною, адже вже втретє пишемо про цю резонансну справу. Розмову починаю із запитання: як почувається молода жінка після аварії та реабілітації, яку вона проходила в Миколаївському центрі фізичної реабілітації «Vigor».
– Мої рідні і друзі, а також моя віра в одужання допомогли мені не занепасти духом. Після аварії я близько року була прикута до ліжка, мені навіть сидіти було боляче. Завдяки всім небайдужим баштанчанам, які допомогли мені матеріально, наприкінці минулого року розпочала курс реабілітації, що проходив дуже виснажливо для мене. Але результат є – можу ходити на ходунках без сторонньої допомоги. Попереду – основна мета: самостійна ходьба. Ноги не завжди мене «слухаються» і сильно болять, але я наполегливо працюю. Зараз не проходжу реабілітацію, так як вже скінчилися кошти, але продовжую виконувати реабілітаційні вправи вдома. Мрію знову повноцінно жити та про справедливий вирок винуватцю аварії, – говорить О.В. Літвінко.
Ольга Володимирівна із сумом в очах знову згадує про пережите і незворотні наслідки аварії: про те, як це – жити прикутою до ліжка, втратити роботу і наново вчитися самостійно ходити.
– Аварія назавжди змінила моє життя. Я почала цінувати кожен прожитий день і зрозуміла, що найголовніше – це бути здоровою! Через цю страшну подію, я інвалід першої групи, отримую мізерну пенсію, якої майже ні на що не вистачає.
У залі судових засідань у цього парубка, який збив мене автомобілем, не було жодного каяття. Вперше за два роки він попросив вибачення на останньому засіданні суду, тихо промовив: «Вибачте мене, я вас не побачив...», – розповідає Ольга Літвінко. – Після написання про відвід судді (за поважних причин), який вів кримінальне провадження, мою справу розглядали в Березнегуватському районному суді. Майже через два роки після ДТП, я нарешті отримала копію вироку від 10 червня 2021 року по моїй справі, рішення вважаю несправедливим, тому мій адвокат оскаржує його у Миколаївському апеляційному суді.
Офіційно
За інформацією прес-служби Баштанського районного суду від 01.12.2020 року (опубліковано на сайті суду): «26.11.2020 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Янчук С.В. задовольнив заяву представника потерпілої адвоката Зубченко С.В. про відвід судді Муругова В.В. у кримінальному провадженні по обвинуваченню Сидоренка Івана Івановича у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Під час проведення перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду не відбулося призначення судді, у зв’язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи. За штатним розписом у Баштанському районному суді передбачено чотири посади судді, дві з яких є вакантними. Станом на 27.11.2020 року в суді фактично працює двоє суддів: Муругов В.В. та Янчук С.В. На виконання ст. 76 КПК України щодо недопустимості повторної участі судді, судді Муругов В.В. та Янчук С.В. були виключені з автоматизованого розподілу судової справи. Суддя Янчук С.В., як слідчий суддя, розглядав клопотання слідчого в рамках кримінального провадження. Суддя Муругов В.В. розглядав кримінальне провадження по обвинуваченню Сидоренка Івана Івановича в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
26.11.2020 року суддя Янчук С.В. задовольнив заяву представника потерпілої адвоката Зубченко С.В. про відвід судді Муругова Віталія Васильовича. Таким чином, визначити суддю із складу суддів Баштанського районного суду Миколаївської області для розгляду даної судової справи неможливо.
На підставі викладеного та відповідно до п. 2 ч.1, ч. 2 ст. 34 КПК України за поданням в.о. голови суду 28.11.2020 року кримінальне провадження по обвинуваченню Сидоренка Івана Івановича направлено до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання щодо направлення до іншого суду в межах юрисдикції апеляційного суду Миколаївської області...».
У єдиному державному реєстрі судових рішень можна ознайомитися з вироком Березнегуватського районного суду по кримінальній справі (категорія справи № 468/1584/19-к) щодо правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (оприлюднено 11.06.2021 року).
Шановні читачі, для ознайомлення з даним вироком надаємо вам декілька цитат із нього.
«...Обвинувачений ОСОБА-2, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не визнав, цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілої визнав у повному обсязі, цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав, вважав, що заподіяна шкода підлягає відшкодуванню страховиком, яким застрахована його відповідальність як власника транспортного засобу...».
Крім цього, обвинувачений розповів у суді, що автомобіль, який їхав на зустріч, засвітив йому очі, тому він не помітив потерпілу, яка перетинала дорогу на велосипеді. Лише побачив людину на капоті, яка в момент контактування упала спиною на лобове скло... Зіткнення відбулося на смузі руху його автомобіля, після цього вони відкотили автомобіль на зустрічну смугу, де він і перебував до прибуття поліції.
«...Показаннями потерпілої ОСОБА-1, яка під час судового розгляду суду показала, що близько 23 год. 27 липня 2019 року на велосипеді поїхала до аптеки, щоб придбати чоловіку ліки. Виїхавши на центральну вулицю, яка була добре освітленою, вона рухалася по своїй смузі руху, ближче до краю дороги, за яким росте трав’яний покрив, зі швидкістю близько 15-20 км. на год. Не доїжджаючи до зупинки, її засвітило світло фар автомобіля, що їхав по її смузі руху, після чого вона одразу відчула удар та втратила свідомість. Її велосипед світловідбивачами та звуковим сигналом обладнаний не був, попереду на велосипеді розміщувалась корзина, уникнути ДТП вона не змогла, бо було різке освітлення в очі та одразу удар. У свідомість вона прийшла у лікарні, після чого майже місяць тривало лікування, було проведено операції на хребті та ногах. Наразі вона постійно лікується та проходить реабілітацію, їй було встановлено І групу інвалідності, самостійно ходити та обходити себе не в змозі, потрібна постійна стороння допомога. Обвинувачений після ДТП не телефонував, та будь-якої допомоги не надавав, його родичі давали 25 000 грн на лікування. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, вважала, що підлягає відшкодуванню матеріальної шкоди, оскільки у зв’язку з лікуванням, яке ще триває, було витрачено понад 135 000 грн, та заподіяна їй моральна шкода...»
«...Незважаючи на те, що обвинувачений, ОСОБА-2, не визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, його вина підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду...»
У Баштанській лікарні того дня обвинувачений відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння, оскільки вважав, що лікарі можуть бути упередженими, але свідки ДТП засвідчили наступне: «...обвинувачений пояснював, що велосипед раптово виїхав, при цьому мав явні ознаки алкогольного сп’яніння, такі як запах алкоголю та почервоніння шкіри...». «Обвинувачений не заперечував вживання алкоголю, мав хитку ходу, очі його блистіли, однак у лікарні відмовився проходити медичний огляд на стан сп’яніння... Обвинувачений перебував у шоці, мав ознаки сп’яніння, такі як запах алкоголю, почервоніння обличчя...». «Тієї ночі до лікарні також привезли ОСОБА-2, який був агресивно налаштований до медичних працівників. На запитання: чи вживав алкоголь, пояснював, що випив вранці 600 грамів коняку, проходити дихальні тести та здати біологічний матеріал відмовився. За клінічною діагностикою стан ОСОБА-2 був нестабільним… за зовнішнім ознаком було встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп’яніння, після чого він самовільно покинув приймальне відділення лікарні...»
«Висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 липня 2019 року, за яким ОСОБА-2 під час огляду о 00 год. 21 хв. мав клінічні ознаки алкогольного сп’яніння, від забору біосередовищ та проведення дихальних тестів відмовився...»
«...Висновком експерта № 19-1102 судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП, складеного 22 жовтня 2019 року, відповідно до якого водію автомобіля «GEELYCK» при виборі швидкості руху в темну пору доби необхідно було керуватися вимогами п.12.2 ПДР – у темний час доби і в умовах недостатньої видимості швидкість руху має бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, та в даній дорожній ситуації необхідно було керуватися п.11.3 ПДР – на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху у кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об’їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. Дії водія автомобіля «GEELY CK» не відповідали вимогам п. 11.3 ПДР та з технічної точки зору створювали умови, що призвели до настання ДТП і тому знаходяться в причинному зв’язку з настанням ДТП, за дотримання водієм автомобіля пункту 11.3 ПДР він мав би технічну можливість запобігти ДТП. Свідчення водія автомобіля та результати слідчого експерименту з ним не відповідають фактичній слідовій інформації з місця ДТП і з технічної точки зору неспроможні. Дії велосипедистки не відповідали вимогам п. 6.2 ПДР – велосипедист має право керувати велосипедом, який обладнаний звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду – білого кольору, по боках – помаранчевого, позаду – червоного. Для руху в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на велосипеді повинен бути встановлений та увімкнений ліхтар (фара). Дії велосипедистки з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв’язку з настанням ДТП, своїми одноособовими діями вона не мала можливості попередити ДТП (т.2 а.п.21-29)...
«Показаннями головного експерта МВ ОНДІСЕ Завгороднього В.Л., який під час судового розгляду роз’яснив, що за даними, наданими йому для проведення експертизи, зокрема транспортно-трасологічної експертизи, зіткнення автомобіля з велосипедом відбулося на зустрічній смузі відносно руху автомобіля, на деякій відстані перед початком розташування зосередження осипу лакофарбового покриття та уламків автомобіля.
Таким чином, суд доходить висновку, що вина обвинуваченого, ОСОБА-2, у вчиненні інкримінованого йому злочину є доведеною та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України – як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Показання обвинуваченого, ОСОБА-2, про те, що ОСОБА-1, на велосипеді перетинала вул. Героїв Небесної Сотні у м. Баштанка, а дорожньо-транспортна пригода відбулася посередині смуги руху керованого ним автомобіля, судом відкидаються як недостовірні, оскільки вони протирічать сукупності доказів, досліджених у судовому засіданні...»
«...Обставин пом’якшуючих покарання обвинуваченому, ОСОБА-2, судом встановлено не було. Обставиною обтяжуючою покарання обвинуваченому є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння...»
«Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд ухвалив: ОСОБА-2 – визнати винуватим у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА-2 звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і 6 місяців та з покладенням відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 76 КК України обов’язків: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацїї; повідомляти уповноважений орган з питань пробацїї про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробацїї...»
«Цивільний позов ОСОБА-1 до ОСОБА-2, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином – задовольнити частково...»
Вирок суду ще не набрав законної сили (набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано).
Кожного разу, коли ви надумаєте сісти за кермо автомобіля напідпитку, згадайте про цю сумну історію, у якій йдеться про зруйноване життя молодої жінки тільки через те, що хтось вирішив, що має право випити алкоголь і керувати автомобілем! Завжди пам’ятайте: алкоголь і кермо – несумісні, а пияцтво за кермом – злочин!
Бережіть себе та оточуючих, не вживайте спиртні напої за кермом!
Юлія ДУБОГРІЙ
Для матеріальної допомоги Ользі Літвінко надаємо реквізити банківських карток: 4149-5001-3115-1352 (Аваль), 5167-4901-3926-3959 (Ощадбанк).
Немає коментарів:
Дописати коментар