2 березня 2021 р.

Історії жителів Христофорівки про неіснуючі борги

Щодня тисячі людей беруть гроші в борг, кредити в банках, онлайн-позики, але, на жаль,  не всі мають змогу їх вчасно повернути. Серед українців стало дуже популярним інтернет-кредитування, де фінансові установи видають позику за лічені хвилини. Звичайно, гроші швидко опиняються у ваших кишенях, але за повернення боргу доведеться платити не лише грошима, а й нервами. Основна проблема мікрокредитів – високі кредитні ставки, що часом сягають 900 % річних. А також штрафи, що доводиться платити, якщо не встиг погасити тіло кредиту вчасно. А як діяти громадянам, які навіть і не знали про існування таких установ, але їх тероризують колектори і вимагають повернути неіснуючий борг? 

Подекуди трапляються такі випадки: людина повністю розрахувалася за кредит з банком, але через деякий час їй повідомляють про чималу суму заборгованості... Що потрібно робити у таких випадках, спробуємо сьогодні розібратися на прикладі невигаданих історії від жителів села Христофорівка Баштанської міської ради - Володимира НІКУЛЕНКА, Олега БРОНІЦЬКОГО, Тетяни ЦИМБАЛЮК і Тетяни КУЦМИДИ.

Друзі! Щоб першими читати важливі публікації у районній газеті, запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)!

«Нехай карта у вас буде про всяк випадок – раптом знадобиться коли-небудь!» – ось основний аргумент переконання вас взяти кредитку, що використовують співробітники банків, які активізували просування цього продукту. На перший погляд, така мотивація оформлення карти цілком резонна: теоретично, якщо ви не використовуєте кредитку, то можна не побоюватися виникнення заборгованості. Проте, існує безліч різноманітних тонкощів і особливостей тарифів, які легко і непомітно перетворять позитивний баланс вашого рахунку в негативний, навіть якщо ви не знімали кредитні кошти. А слідом за цим, звісно, нараховуються штрафи на заборгованість, про яку власник картки і не підозрює.

Пояснимо на прикладах зі звернень громадян до Національного банку України. 

Приклад 1: клієнт банку отримав кредитну картку разом із зарплатною. Після цього він не користується кредитною карткою. Але банк стягує платіж за обслуговування кредитної картки в розмірі 20 грн (умовно) за рахунок кредитного ліміту. Таким чином у клієнта з’являється борг, про який він навіть не пі-

дозрює. У кращому випадку банк повідомить про виникнення заборгованості, коли клієнт не внесе на кредитку обов’язковий мінімальний платіж у наступному місяці, в гіршому – клієнт дізнається про борг, коли він досягне значної суми. 

Приклад 2: клієнт банку отримав кредитний ліміт на зарплатну картку. Після цього баланс на рахунку відображається з урахуванням кредитного ліміту. Тобто клієнт користується карткою, не розуміючи, де його власні кошти, а де кредитні, за які потрібно сплачувати відсотки.

«Нарахували борг за кредитною карткою, якою я навіть не користувався...»


65-річний Володимир Нікуленко розповів журналісту про свою сумну «банківську» історію.  

У 2014 році між Нікуленком і банком був укладений кредитний договір на суму 3,5 тис. грн. Усі гроші фінансовій установі пенсіонер повернув завчасно, з нарахованими відсотками. Має відповідні квитанції про сплату боргу. Коли сплатив – запропонували кредитку із лімітом у 8 тис. грн.

Через 5 років, за словами В. М. Нікуленка, йому нарахували 16 тис. грн кредитного боргу. Клієнт банку ні сном, ні духом про це не знав. Вважав, якщо не користувався кредиткою – боргу немає.

До того ж ані в банк, ані в суд щодо заборгованості його не викликали. Про «кредитну халепу», в яку потрапив, чоловік дізнався аж... у 2019 році, після того, як почали відраховувати з його пенсії 20 % від суми, що належить до виплати, відповідно до постанови приватного виконавця з Києва. Пізніше йому надійшов лист з повідомленням про відкриття виконавчого провадження.     

–  Грішми з кредитки жодного разу не користувався. Я навіть її не активував, до цього часу картку зберігаю. Банк, який видав кредитку, закрився. Усі кредитні справи викупив інший. Мені тільки прийшло повідом-лення, що термін дії картки закінчився. Вона заблокована. І більше жодного листа. Мене дуже обурює, чому про так званий «борг» мені повідомили аж через 5 років! – розповідає Володимир Нікуленко.

Володимир Миколайович виховує самотужки 10-річного сина. Дружина померла три роки тому. Чоловік отримує «чорнобильську» пенсію і пенсію на сина. Разом – 3 769 грн.

– Нам з сином живеться дуже тяжко. Отримуємо копійки. Ледве зводимо кінці з кінцями. А тепер ще й з моєї пенсії вираховують щомісяця 350 грн незрозуміло за який борг, – говорить В. М. Нікуленко. – Не можу добитися правди. Представники банку не надають ніяких роздруківок, щоб я хоч побачив де і коли ті гроші знімали, кажуть, даних немає. 

Юристи радять: потрібно ознайомитися з повним рішенням суду, аби бачити вимоги банку. І подати позов на його скасування. Паралельно направити приватному виконавцеві заяву про припинення виконання рішення. Якщо суддя відмовиться скасувати заочне рішення – звертатися в апеляцію. І можна подати зустрічний позов про визнання недійсним виконавчого напису, на основі якого із пенсії чоловіка вираховують гроші. Якщо банк наполягає, що гроші з кредитної карти були зняті – потрібно звернутися із заявою у кіберполіцію, аби зафіксувати злочин.

«У чорний список боржників – за «липовий» борг»

В українському інформпросторі дедалі частіше фігурують повідомлення про випадки шахрайства під час отримання мікрокредитів. Схема дуже проста і водночас витончена: на підставі копій документів, що часто містяться у відкритому доступі, небанківськими установами видаються позики на ім’я власників цих документів, але гроші перераховуються на банківську карту третім особам. Про існування боргу сам ошуканий «позичальник» дізнається лише тоді, коли йому починають надходити листи від фінустанови або ж навіть від колекторської компанії з вимогою погасити заборгованість. Причому відсотки за кредитом зростають у геометричній 

прогресії – до 2% за день прострочення. Таким чином розмір заборгованості за лічені тижні сягає п’яти-шестизначних значень, абсолютно не співставних із початковою сумою позики.

Сільгоспвиробник Олег Броніцький через неіснуючий борг потрапив у «чорний» список боржників, і тепер не може використовувати свій кредитний ліміт в іншому банку, де в нього відкритий особовий рахунок. 

– На початку листопада до мене зателефонували і звернулися, як до третьої особи: «Скажіть, будь ласка, чи знаєте ви Олега Броніцького?». Я відповів, що знаю. Після чого мені було повідомлено, що у мене виникла заборгованість перед фінансовою компанією. Хочу відзначити, що в мене немає жодних банківських кредитів, не оформляв ніякої інтернет-позики тощо. Протягом двох неділь по 15-20 разів на день мені знову телефонували, але я вже не брав слухавки. Через деякий час мені надійшов лист такого змісту: «У результаті невиконання умов договору від 11.10.2020 р., у вас виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», яка станом на 02.11.2020 року становить 7182,90 грн. Повідомляємо що комісія фінансових послуг, розпочала жорсткий 

контроль за неблагонадійними боржниками у будь-якій фінансовій установі Україні. Зважаючи на те, що ви проігнорували попередні повідомлення та телефонні дзвінки, наступним кроком у напрямку повернення боргу стане передача ваших особистих даних до Єдиної інформаційної системи «Реєстр неблагонадійних позичальників», у разі відсутності термінової сплати заборгованості протягом 3-х робочих днів. Попереджаємо про можливість настання всіх негативних наслідків «реєстру негативних позичальників».

Звісно, що я нічого не заплатив, бо ніде й ніякого кредиту не брав. Взагалі, не розумію як могла виникнути така ситуація... Через цей «липовий» борг, у мене тепер виникли певні труднощі. Ми обов’язково  будемо звертатися до правоохоронних органів. Такі шахрайські дії не можна залишати невирішеними, – розповів О. В. Броніцький.

1000  і 1 дзвінок колектора...

– Тривалий час до мене й мого сина телефонували колектори й повідомляли, що ми являємося поручителями однієї особи, яка винна їм певну суму коштів. Ми відповіли, що навіть не знаємо цю людину.  Але дзвінки продовжувалися, телефонували по 30-40 разів у день. Морально, це було тяжко вит-римати. Син зателефонував у поліцію і повідомив про такий факт, поліціянти зазначили, що у цьому випадку явних погроз життю немає. Порадили, що якщо колектори вже приїдуть до нас додому – тоді визивати наряд поліції. Після чотирьох місяців «телефонного терору», представники фінансової установи, нарешті, зрозуміли, що ми не являємося поручителями боржника і перестали нам телефонувати,– розповідає Тетяна Цимбалюк.

– А мені вже довгий час надходять повідомлення на телефон з таким текстом: «У вас заборгованість по кредиту. Найближчим часом ваше майно буде описане». Жодного кредиту я не оформляла,  – додає Тетяна Куцмида.

Минулого року Національний банк отримав 535 скарг громадян на дії колекторів – це майже третина від усіх отриманих за місяць скарг на дії небанківських фінустанов. 

Дві головні проблеми, з якими стикаються клієнти: колектори телефонують боржнику з погрозами та контактують із родичами чи сусідами боржника, які не мають жодного стосунку до кредиту.

«Якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство. Якщо вам надходять дзвінки чи листи стосовно кредиту, який ви не брали та за яким не виступали поручителем, можна говорити про порушення Закону України «Про захист персональних даних». Номер телефону людини та її домашня адреса – це конфіденційні дані. Фінансова компанія та колектор не мають права на їх обробку без згоди власника», – зазначили у НБУ.

Погрози, цілодобові дзвінки боржнику та членам родини, використання лайливих слів у повідомленнях, розповсюдження образливих фотоколажів тощо – це порушення низки статей Конституції України (статті 3, 21, 22 та 32), Цивільного кодексу України (статті 3, 291, 301, 302 та 308), Кримінального кодексу України (стаття 182).

«Якщо колектор погрожує примусово стягнути борг – це обман. Лише органи Державної виконавчої служби та приватні виконавці мають законодавчі підстави примусово стягувати заборгованість, дотримуючись офіційних процедур. Колекторські компанії можуть лише інформувати боржника чи поручителя про наявність боргу», – підкреслюють у НБУ. 

Всі спірні питання за кредитним чи борговим зобов’язанням вирішуються у суді. Ніхто не має права описувати/досліджувати/конфіскувати ваше майно, поки не буде відповідного рішення суду про стягнення з вас на чиюсь користь коштів.

Колектори рідко звертаються до судів. Відповідно без рішення суду ви не зобов’язані виконувати їхні незаконні вимоги і взагалі з ними спілкуватися. Якщо навіть колектори і нададуть вам рішення суду, наша порада – зверніться до суду і переконайтеся, що таке рішення суду дійсно існує.

Що робити в таких ситуаціях?

«Потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої телефонують. Якщо кредит жодним чином вас не стосується, варто пояснити ситуацію та попросити припинити дзвінки. Якщо вам продовжують телефонувати щодо кредиту, який ви не брали, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також до контакт-центру Національного банку України за телефоном 0 800 505 240.

Якщо колектори погрожують, потрібно обов’язково звернутися до правоохоронних органів», – зазначають у НБУ.

У жодному разі у цій статті ми не закликаємо людей вступати до лав спільноти «борги платять лише боягузи» – у цивілізованому світі прийнято повертати борги. Йдеться про те, коли ними, або й без них, намагаються нахабно шантажувати.


Підсумовуючи викладене, можна дійти наступних висновків: ніхто не застрахований від використання своїх персональних даних у шахрайських цілях (дістати персональні дані не така вже й проблема для шахраїв); дізнавшись про оформлений шахрайський кредит, не варто панікувати; отримавши вимоги від кредитної установи чи колекторів, не потрібно їх виконувати, поки в деталях не з’ясуєте всі факти та обставини; якщо кредит дійсно оформлений шахраями, варто зайняти активну позицію та відстоювати свої права та чисту кредитну історію. Саме активна громадянська позиція всіх жертв шахраїв може зробити такий нечистий бізнес неприбутковим та викоренити його як явище.

Матеріал підготувала Юлія ДУБОГРІЙ

Опубліковано у "Голосі Баштанщини" №8 від 27 березня 2021 року 


Немає коментарів:

Дописати коментар