13 грудня 2021 р.

За кожним документом – долі людей

Кожен із нас все життя натхненно трудиться, аби мати копійчину на прожиток і гарантію, що в старості не прийдеться жебракувати або бути чиїмось нахлібником. І ось коли наближається пенсійний вік, людина з надією, що має пристойний стаж, звертається до пенсійного фонду, аби зібрати потрібні документи для  нарахування пенсії. На цьому етапі декого може чекати неприємний сюрприз. Добре, якщо людина пропрацювала все життя на одному чи двох підприємствах, що успішно функціонують на момент виходу на пенсію. У такому разі проблем взяти підтверджуючі документи не виникає. Проте в силу різноманітних обставин деякі суб’єкти господарювання можуть бути ліквідовані чи реорганізовані...
У процесі діяльності будь-якого підприємства накопичується значна кількість документів. Левову частку серед них становлять  накази, трудові договори, особові справи працівників, зарплатні відомості тощо. Ці документи, як правило, мають тривалий строк зберігання (до 75 років) і особливо важливі для працівників при призначенні пенсій та різних видів допомоги. Тому їх збереженню повинна приділятися підвищена увага. 
Тож ідеально, коли керівник ліквідованого підприємства потурбувався про колишніх підлеглих і передав документи, як це вимагає законодавство, на зберігання до трудового архіву. Такі архіви є у кожному районі. Але існують керівники, які в силу своєї халатності чи байдужості до людей, залишають важливі документи на території закритого підприємства, де відсутні будь-які умови для їх зберігання: сирість, гризуни тощо. Буває ще гірше – документи зникають у невідомому напрямку. Ось тут і постає та сама проблема, яку неможливо вирішити: людина не може підтвердити свою трудову діяльність на цьому підприємстві. Добре, якщо це кілька місяців чи рік, а якщо це 5, 10 чи 15 років?!

Опубліковано у "Голосі Баштанщини" №32 від 11 квітня 2020 року.
Запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини"!



Тож недарма це питання хвилює керівника Об’єднаного трудового архіву міської й сільських рад Баштанського району Ірину Іваніцьку, яка неодноразово порушувала дану проблему перед місцевими органами влади. Адже саме до їхньої установи баштанчани звертаються за допомогою, і саме їм, працівникам архіву, доводиться заспокоювати людей, які в розпачі не знають що їм робити.
Відповідно до Закону України «Про національний архівний фонд і архівні установи», заклад був створений згідно рішення Баштанської районної ради від 20 жовтня 2005 року, а з 20 грудня 2012 року перейменований у Об’єднаний трудовий архів міської й сільських рад Баштанського району (далі – ОТА). 
ОТА виконує дуже важливе завдання – приймає та зберігає документи з особового складу (накази, особові рахунки, розрахунково-платіжні відомості тощо) установ, підприємств та організацій, що ліквідувались або припинили свою діяльність. Здійснює їх науково-технічне опрацювання та описування. На основі цих матеріалів працівники архіву видають довідки для забезпечення соціальних гарантій жителів району, регіону, громадян ближнього та дальнього зарубіжжя – призначення пенсій за віком, втрати годувальника, за інвалідністю та інших соціальних виплат. 
На 1 січня 2020 року джерелами комплектування фонду стали понад 100 суб’єктів господарювання. На зберіганні в архіві знаходиться 14506 справ.  
Проте, за поясненням Ірини Іваніцької, дехто не може підтвердити факт своєї трудової діяльності, як зазначалося вище, з причини втрати окремими ліквідованими підприємствами документів. 
Крім директора, у архіві працює бухгалтер-спеціаліст Наталія Чайка. У ході пошукової роботи цим двом жінкам доводиться займатися ледь не розслідуваннями, аби знайти місцезнаходження важливих для людей паперів. 

– Несвоєчасна передача документів або їхня повна відсутність унеможливлює вирішення громадянами соціальних питань. Таких прикладів можна навести дуже багато. Приміром, ми неодноразово спілкувалися з керівництвом колишнього СТОВ «Виноградівське». Рекомендували їм здати документи з кадрових питань, що вже відібрані. Керівництву залишається тільки зробити опис і передати до архіву. Але, на жаль, до цього часу документи так і не надійшли.
Також відсутні документи Баштанської МТС. Певний час вони знаходилися у Баштанській прокуратурі на перевірці. Подальшого їх місцезнаходження ми не знаємо. Тож звісно, що ніякі довідки для нарахування пенсій людям, які працювали на даному підприємстві, ми надати не можемо. 
Частково або повністю відсутні документи ліквідованого Баштанського КАТІМу (за 1989 рік), коконосушарки, будівельного кооперативу «Темп», Баштанської обчислювальної станції (з 70 по 80 рр). 
Ми не можемо допомогти підтвердити стаж людям, які працювали в ТОВ «Агросервіс» з 1994 року (раніше – колгосп «Червоний маяк»). Документів  даного товариства у нас немає і по сьогодні. 
У силу недосконалості нашої нормативно-правової бази щодо порядку реєстрації та діяльності установ, організацій різних форм власності, юридичних та фізичних осіб, з 1991 по 2004 рік не надходили на зберігання до архіву документи з кадрових питань різних кооперативів, невеликих організацій. Тож при підготовці пакету необхідних довідок для призначення різних соціальних виплат, неможливо підтвердити стаж чи заробітну плату працівників, бо документи відсутні ї їх місцезнаходження не встановлене. 
У зв’язку зі змінами у пенсійному законодавстві, сьогодні необхідно підтверджувати стаж роботи, записаний у трудовій книжці, якщо на першій сторінці цього документа не зазначено повну дату народження людини. Якщо в даті зазначено тільки рік, а місяць і число народження відсутні, пенсійний фонд вимагає довідки про підтвердження стажу з кожного підприємства, установи чи організації, де працювала особа, – розповіла Ірина Іваніцька.

Варто знати, що згідно ст. 32 Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи” об’єднання громадян і релігійні організації, а також підприємства, установи та організації, засновані на приватній формі власності, мають право створювати архівні підрозділи для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі, територіальним громадам, передавати документи Національного архівного фонду на зберігання до державних та інших архівних установ. У разі ліквідації зазначених юридичних осіб ліквідаційні комісії зобов’язані забезпечити впорядкування та збереженість документів, у тому числі документів з кадрових питань (особового складу), регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахуванням і виплатою заробітної плати працівникам, і за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого зберігання архівних документів цих юридичних осіб.
Окрім цього, для держреєстрації припинення юрособи, держреєстратору потрібно пред’явити довідку архівної установи про прийняття документів, що відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” підлягають довгостроковому зберіганню.
Таким чином, якщо підприємство ліквідується, воно зобов’язане передати свої документи до архіву. При цьому архівні справи, віднесені до національного архівного фонду, передаються до відповідного держархіву. Архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не закінчені в діловодстві, а також документи з особового складу передаються до Трудового архіву.

На жаль, не всі дотримуються чинного законодавства, через що у людей виникають великі проблеми, які іноді попри всі намагання неможливо вирішити. Є випадки, коли суб’єкти господарювання розпадаються, а місцезнаходження колишнього керівництва невідоме.
Також директор архіву розповіла, що в документах зустрічається дуже багато помилок: невірно вказані ім’я, прізвище, по батькові. Чимало звернень громадян, особливо за останній рік, щодо надання довідок про відрахування із заробітної плати сум на погашення кредитів, позик для зняття арештів з майна, що було під заставою. У більшості організацій цього відображення немає. Зустрічається й багато інших недоробок, що затрудняє видачу довідок.

– У зв’язку зі зміною нормативно-правових актів щодо забезпечення збереження документів із кадрових питань встановлено, що трудовий договір цивільно-правового характеру прирівнюється до наказу з кадрових питань та зберігається 75 років. Договір оформляється у двох екземплярах: один договір віддається працівникові, а інший – зберігається у роботодавця. У разі ліквідації суб’єкту господарювання, екземпляр роботодавця разом з усіма документами передається на державне зберігання. Він прирівнюється до наказу і враховується при наданні довідки про стаж чи заробітну плату. Дуже важливо, щоб цей договір був. Буває, що на руках у людей він є, а на підприємстві немає, бо діловод чи інспектор з відділу кадрів халатно поставився до своїх обов’язків і не залишив у себе другий екземпляр, а у людей тоді виникають проблеми – додала Ірина Іваніцька.

За кожним документом – долі людей, які навіть і не уявляють, що колишній роботодавець знехтував їхніми правами на отримання заслуженої пенсії, не оформивши належним чином документи або не передавши їх на зберігання до архіву, у разі ліквідації. Але приходить час, коли люди звертаються до архіву. Ось тоді й починаються їхні пекельні кола пошуків підтверджувальних документів. Прикро, що іноді такі спроби завершуються нічим і людина не може отримати ту пенсію, яку заслужила за довгі роки самовідданої праці.
Тому дана публікація, це звернення до роботодавців нині діючих суб’єктів господарювання з проханням: належним чином  оформлювати своїх працівників; а ліквідованих або реорганізованих – передати документи з особового складу до архіву. Тоді у архіваріусів буде можливість добре виконувати головне завдання – своєчасно й якісно надавати послуги громадянам, які до них звертаються, а люди у повному розмірі отримуватимуть належні їм соціальні виплати.

Любов КУРОЧКІНА

Немає коментарів:

Дописати коментар