21 вересня 2021 р.

Про героїв Радянського Союзу, котрі родом з Баштанського району

У тій плеяді мужніх і легендарних є й одинадцять синів Баштанщини, які своїми ратними подвигами довели синівську вірність Вітчизні. Вони захищали Сталінград, форсували Дніпро й Південний Буг, звільняли Україну й Литву, Угорщину й Югославію, а Іван Григор’єв поставив свій автограф на рейхстагу в Берліні в травні 1945-го.

Згадаймо поіменно тих, ким пишається баштанська земля. Такі люди мають служити прикладом для нинішнього молодого покоління. Імена Героїв забуттю не підлягають.

Опубліковано у "Голосі Баштанщини" 8 травня 2010 року.



Бондаренко Іван Антонович

Народився в 1914 році в с. Шевченко, Баштанського району. Після закінчення школи працював рахівником у колгоспі, старшим фін-інспектором у Баштанці.

Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Воював на Південному, Північно-Кавказькому, ІІ і ІІІ Українських фронтах. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Суворова ІІІ ступеню і Червоної Зірки.

Загинув у бою в с. Виноградний Сад, Доманівського району у 1944 році. Захоронений в Арбузинці.

За героїчне форсування Південного Бугу і утримання плацдарму, а також за героїзм, виявлений у цьому бою, командиру стрілецького полку, майору   І. А. Бондаренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.


Будюк Микола Васильович

Народився в 1920 році в с. Новомар’ївка, Баштанського району. Після закінчення семирічки навчався у ФЗУ при Миколаївському Чорноморському суднобудівному заводі, потім працював слюсарем.

Учасник Великої Віт-чизняної війни з 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Пів-денно-Західному та ІІІ Білоруському фронтах.

У боях за визволення Литви був смертельно поранений і в жовтні 1944 року помер у госпіталі. Похований в м. Вілкавішкіс у Литві.

За зразкове виконання завдань командування, мужність і героїзм командиру батареї 953 легкосамохідного артилерійського Новобузького Червонопрапорного полку, гвардії капітану М. В. Будюку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.


Гребенюк Микита Андрійович

Народився в с. Мар’янівка, Баштанського району у 1918 році. Після закінчення семирічки вчився у ФЗУ Харківського паровозобудівного заводу, потім працював там.

Учасник Великої Віт-чизняної війни з 1941 року. Воював на Західному, Сталінградському і ІІІ Українському фронтах, на Чорноморському флоті. За зразкове виконання бойових завдань командування, проявлений героїзм і відвагу 20 квітня 1945 року учаснику десанту моряків, заступнику командира відділення, старшині         М. А. Гребенюку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Червоної Зірки.


Григор’єв Іван Якович

Народився в 1924 році в селі Новоолександрівка, Баштанського району. Виховувався в Миколаївському дитячому будинку. Вчився у ФЗУ Чорноморського суднобудівного заводу, де потім і працював. З евакуйованим підприємством у серпні 1941 року виїхав у Сталінград, де працював на заводі до 1942 року.

Під час війни закінчив прискорений курс Лепельського мінометного офіцерського училища в Барнаулі. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1942 року. Воював на Південно-Західному, ІІІ Українському і І Білоруському фронтах.

За мужність і героїзм, проявлені в боях з гітлерівськими загарбниками, 27 лютого 1945 року командиру взводу протитанкової зброї 180-го гвардійського стрілецького полку, гвардії лейтенанту І. Я. Григор’єву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна і Червоної Зірки, багатьма медалями.

Після війни командував артбатареєю у групі  радянських військ у Німеччині.

Потім працював в обласному управлінні внутрішніх справ в м. Тула.


Агеєв Леонід Миколайович

Народився в 1921 році в с. Баштанка. Після десятирічки вступив до Краснодарського авіаційного училища, яке закінчив у 1940 році.

Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Воював у 7 авіаполку дальньої дії. За зразкове виконання бойових завдань командування на фронтах і виявлені при цьому мужність і героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 березня 1943 року штурману загону авіації дальньої дії, старшому лейтенанту Л. М. Агеєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоної Зірки й медалями. Після війни продовжив службу в авіації дальньої дії. Учився у Військово-повітряній академії.


Федоров Борис Васильович

Народився в 1914 році в с. Новоєгорівка, Баштанського району. Після закінчення школи вступив до артилерійського училища. 

Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Воював на Калінінському, Північно-Західному, Воронезькому і І Українському фронтах.

За зразкове виконання бойових завдань командування командиру другого дивізіону 839 артилерійського полку, гвардії капітану Б. В. Федорову присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Богдана Хмельницького та багатьма медалями.

У післявоєнні роки продовжував командувати полком. Після виходу в запас працював директором таксомоторного парку в м. Рівне. Помер в 1976 році.


Павлов Іван Михайлович

Народився в с. Явкине у 1918 році. Після закінчення школи навчався у ФЗУ, працював електрослюсарем на Єнакіївському коксохімічному заводі і навчався в аероклубі. В 1941 році закінчив Ворошиловградську школу пілотів, а потім Краснодарське об’єднане військове авіаційне училище.

На війні з 1941 року, воював на ІІІ Українському фронті.

За зразкове виконання бойових завдань на фронтах боротьби з гітлерівськими загарбниками командиру ланки 210 штурмового авіаполку, лейтенанту І. М. Павлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції, двома орденами Червоного Прапора та Червоної Зірки. Орденом Вітчизняної війни І ступеня.

Після війни продовжував службу в авіації.


Желєзний Микола Якович

Народився в 1910 році в с. Баштанка. Після закінчення школи працював у колгоспі. Закінчив Новобузький сільськогосподарський технікум. Відслуживши в армії, працював учителем, завідуючим відділом пропаганди Баштанського райкому комсомолу, завідуючим парткабінетом.

Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року. Воював на Південному, Південно-Західному, ІІ Українському та І Білоруському фронтах. За мужність, відвагу і героїзм, проявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, командиру стрілецького батальйону 230 стрілецької дивізії, майору М. Я. Желєзному присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Олександра              Невського та Вітчизняної війни ІІ ступеня й багатьма медалями.

Після війни продовжував службу у Збройних Силах, у званні підполковника звільнився у запас. Помер у 1976 році у Вінниці.


Лебідь Григорій Юхимович

Народився в 1911 році в с. Леніне (станом на 2021 рік - село Лук'янівка), Баштанського району. До війни працював у колгоспі ковалем. Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року.

За зразкове виконання бойових завдань командування при форсуванні Дніпра, проявлені при цьому відвагу і героїзм командиру саперного взводу, лейтенанту Г. Ю. Лебідю присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції, Червоного Прапора, Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки і «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора.

Після війни працював у рідному селі ковалем до самої смерті.


Летучий Олександр Якович

Народився в 1908 році в с. Добре, Баштанського району. Працював на залізниці й одночасно навчався у вечірній школі. Закінчив військову школу пілотів у Севастополі. Брав участь у боях з білофінами.

У роки Великої Вітчизняної війни воював на Північно-Західному, Брянському, Воронезькому та І Українському фронтах.

За мужність і героїзм, проявлені у війні з Фінляндією в 1939-1940 роках, при врятуванні екіпажу підбитого командирського літака помічнику командира ескадрильї легкобомбардувального авіаполку, старшому лейтенанту А. Я. Летучому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, багатьма медалями.

Помер у м. Пушкіне, Ленінградської області.


Пєгов Григорій Іванович

Народився в с. Привільне, Баштанського району в 1919 році. Після закінчення школи працював комбайнером у рідному селі. У 1943 році закінчив прискорений курс Сталінградського танкового училища.

Учасник Великої Віт-чизняної війни з 1941 року. Воював на Південному, Брянському, ІІ Українському, Центральному, І Прибалтійському і ІІ Білоруському фронтах.

За мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, командиру танкового взводу, молодшому лейтенанту Г. І. Пєгову присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора і Червоної Зірки.


Немає коментарів:

Дописати коментар