(на фото: Денис Дєвєтьяров, Євген ЗОСІМОВ, Віталій Шевченко, Дмитро Власенко, Віталій БОЖКО)
Віталій Шевченко родом з Виноградівки, але певний час проживав у Добрій Криниці. Саме тоді його увагу й привернули діти, які сновигали по вулицях, не знаючи чим себе зайняти. У нього з’явилася ідея: «А що як зацікавити дітей футболом!». На щастя, серед дітей і підлітків знайшлися бажаючі. Тоді Віталій поділився своєю ідеєю з депутатом Інгульської сільської ради Яною Коротушенко. Вона вислухала й запропонувала свою підтримку, запитавши: «А що для цього треба?»
Опубліковано у "Голосі Баштанщини" №36 від 11 вересня 2021 року
Друзі! Щоб першими читати важливі публікації у районній газеті, запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)!
– Я перерахував найнеобхідніше, адже не було нічого, навіть м’ячів. Дуже вдячний Яні Павлівні за те, що вона єдина підтримала мене, коли інші скептично поставились до моєї ідеї й не вірили, що у мене щось вийде. Змінили свою думку лише тоді, коли побачили результат.
Датою створення дитячої футбольної команди «Стимул» можна вважати 22 березня. У той же день ми провели перше тренування. Якщо на початку приходило по 3-5 бажаючих, то сьогодні футболістів близько 30 – учні школи та молодь. Ми маємо необхідний інвентар – якісні професійні м’ячі, рукавиці для воротарів, дві робочі і дві запасні сітки для футбольних воріт, тренувальні футболки.
Сьогодні ми можемо тренуватися і на сільському полі, і на шкільному – щира вдячність за це директорці Доброкничанського ЗЗСО Любові Петровій. Коли тільки розпочинали зай-матися футболом, сільське поле було непридатне до тренувань, заросло бур’янами. Тепер ця територія обкошена, упорядкована. У цьому нам допомагає ТОВ «Агро Капітал Центр». Спасибі агроному цього підприємства Віталію Вінтановичу, – ділиться своєю історією Віталій Шевченко.
Десь через місяць тренувань футболісти почали брати участь у різних футбольних матчах.
Їздили в інші громади, на своєму полі зустрічали футболістів з Грейгове, Інгулки, Мар’янівки, Пересадівки. Віталій гордиться своїми вихованцями, які показують набагато кращі результати, ніж на початку створення команд. Бо ж дехто з дітей не вмів навіть прийняти як слід м’яч. Зараз каже, що вони молодці, вже багато чому навчилися. Але тренер знає, що для зростання у футболі потрібні не тільки тренування, але й обов’язкова участь у різних змаганнях. Тож є плани, які мріє реалізувати. Зараз Віталій веде переговори з мар’ївською командою, хочуть провести з ними футбольний матч. Потім має намір подати заявку на участь команди в зональному турнірі, що відбудеться в Інгулці. Зараз до цього турніру готується доброкриничанська шкільна команда. Віталій сподівається потрапити зі своїми футболістами і на великий стадіон у м. Миколаїв. У жовтні там має відбутися «Ліга вуличного футболу». Він, як і будь-який тренер, вважає, що треба відточувати свої уміння, показувати себе скрізь, а найкраще це можна зробити тільки на футбольному полі у боротьбі з достойним суперником.
– Хочу, щоб на моїх вихованців звернули увагу. Це не тільки участь у цікавій грі, хороша школа суперництва, боротьби й загартування, але й шанс проявити себе, показати свої здібності. Знаю, що на турнірах тренери миколаївських великих клубів уважно спостерігають за гравцями з сільських команд, знаходять перспективних футболістів. Хто знає, може комусь і поталанить. Колись і я так само потрапив у першість Ліги, мене і ще одного хлопця, який грав за село, помітили й запросили до себе миколаївські тренери. Я з певних причин не продовжив футбольну кар’єру, як гравець, а мій знайомий досяг хороших успіхів, він заключив контракт і зараз виступає у складі турецької команди. Приємно, що найкращими моїми футболістами зацікавився інгульський тренер. Тепер, коли їхній клуб їхатиме на чемпіонат, до свого складу вони братимуть і перспективних гравців з моєї команди. Я буду тільки радий цьому. Це хороша практика і стимул, – пояснив В. Шевченко.
Цікавило питання, а чи не шкодує молодий тренер, що взявся за таку серйозну справу. Адже не місцевий, живе у Виноградівці, треба майже щодня добиратися на тренування в
Добру Криницю. Бо ж темп взяли неабиякий, тренування щодня, адже готуються до чергових турнірів.
– Я навпаки радий, бо бачу, що футбол потрібен дітям. Вони зацікавлені, чекають на тренування. Приємно, коли ти виходиш з маршрутки, а тебе зустрічають радісні хлопчаки, біжать до тебе. Та й батьки почали всерйоз сприймати захоплення дітей, повірили мені, підтримують. Дуже вдячний їм за це, – говорить Віталій.
В. Шевченка підтримують такі ж сільські активісти, як і він сам, опікуються юними спортсменами. Бо ж один у полі не воїн, особливо коли треба
вирішити різні організаційні моменти. Наприклад, транспортні питання. На декілька матчів футбольну команду возив односельчанин Олексій Друзюк.
Зазвичай футболісти вкладають власні кошти. Тож не завадила б підтримка місцевого органу самоврядування, а також постійного спонсора, який би взяв команду під опіку. Бажано б мати стабільне фінансування, щоб було легше вирішувати транспортні питання, харчування тощо.
Команда сьогодні працює над виготовленням своєї емблеми, але поки що немає головного атрибуту будь-якого футболіста, його візитівки – якісної футбольної форми.
Про свою футбольну кар’єру Віталій розповідає без пафосу, але з певною ноткою гордості. Спочатку він грав у команді за виноградівську школу, тоді за спортивні школи №1 і 2 Миколаївських ДЮСШ, безцінним є досвід у такому професійному ФК як «Арарат». Навчаючись в миколаївському ліцеї був капітаном і тренером загальноучилищної футбольної команди, яку створив за дорученням адміністрації ліцею. На рахунку ліцеїстів не одне призове місце, яке вони здобули в матчах.
Розповідає, що у свій футбольній кар’єрі був голкіпером. Завдяки участі в командах Миколаєва, мав можливість отримати дорогоцінний досвід від різних тренерів, тож тепер має певний фундамент знань і головне – бажання передати їх дітям, що він сьогодні успішно й робить.
Сподіваємось, що тренерська робота Віталія Шевченка не буде триматися тільки на ентузіазмі, а знайдуться люди, які суттєво підтримають активіста не тільки морально, але й фінансово.
Колектив «Голосу Баштанщини» бажає футбольним командам цікавих ігор на різних полях Баштанщини і Миколаївщини, успіхів і вдалих перемог!
Любов КУРОЧКІНА
Немає коментарів:
Дописати коментар