Процеси децентралізації, які відбулися в країні, об’єднали населені пункти в громади й дали людям можливість обрати спільні місцеві ради й голів. Але у людей і досі є побоювання, що їхні села будуть покинуті напризволяще, адже все керівництво громади знаходиться в центрі...
Кожне село отримало право мати на своїй території представника влади – старосту. Саме староста є посередником між жителями сіл, які він уповноважений представляти і керівництвом місцевої ради, тому від нього, звичайно, залежить немало.
А от деякі жителі об’єднаних громад Баштанського району нарікають на роботу очільників старостинських округів. Мовляв, вони нічого не роблять, тільки отримують великі зарплати, проїдаючи бюджет. Дехто незадоволений тим, що у людей не спитали кого з односельців вони хочуть бачити на цій посаді.
Тож давайте разом з вами, звертаючись до коментарів експертів та очільників сільських старостатів, постараємось знайти відповіді на питання: які ж саме функції виконує староста і які має повноваження, як співпрацюють голови об’єднаних територіальних громад і старости, аби вирішити соціальні та побутові потреби мешканців села.
Якими повноваженнями наділений староста села?
Порядок організації роботи старости регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також Положенням про старосту, що затверджується на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради територіальної громади (ТГ).
Перерахуємо деякі з повноважень старост: представляє інтереси жителів відповідного села у виконавчих органах сільської, міської ради; бере участь у пленарних засіданнях сільської, міської ради та засіданнях постійних комісій; має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях місцевих рад, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села; сприяє жителям у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування; бере участь в організації виконання рішень сільської, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням; бере участь у підготовці проєкту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу; вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів місцевих рад, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб; бере участь у підготовці проєктів рішень сільської, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу; здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.
Діяльність старости села фінансується за рахунок бюджету сільської (наприклад, Інгульської, Привільненської) та міської (Баштанської) рад територіальних громад.
Нове у законодавстві
Як повідомляє Мінрегіон, до міністерства надходили численні звернення громадян стосовно статусу старост та способу їх призначення: «Наразі старости призначаються радами за поданням голови громади, нерідко, без урахування думки людей. Подекуди, такі призначення не враховують професійні та особисті якості кандидатів, а пов’язані із «кумівством» – вважали у Мінрегіоні.
Тож недарма даним міністерством разом з експертами було розроблено й подано до Верховної Ради Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост №4535,
15 квітня 2021 Верховна Рада України прийняла цей законопроєкт. За нього проголосували 239 народних депутатів.
– Прийнятий новий закон надає можливість мешканцям громади впливати на вибір кандидатури старост, які будуть представляти інтереси громади перед місцевою владою, – наголосив Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій.
В інтерв’ю з журналістом заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода пояснив це так: «Інститут сільських старост в Україні запроваджений ще у 2015 році. Тоді старости дійсно обиралися на прямих виборах. Але за ці роки ми побачили, що багато де старост обирали не за їхню фаховість чи компетентність у питаннях розвитку територій, а за обіцянки вирішити усі питання, навіть ті, які не входили у коло їх повноважень. Звичайно, від таких старост люди, крім красивих слів, нічого не отримували. Головна ж ідея, яку ми закладали в цей інститут полягала в тому, що староста має не лише хотіти, а бути дійсно спроможним надавати послуги, допомагати розвивати територію старостинського округу. Звичайно, для цього староста повинен мати певний набір компетенцій. Тому у 2020 році ми, намагаючись знайти золоту середину у питанні обрання старост, зупинилися на моделі призначення його радою громади за поданням голови. У прийнятому законі №4535 до процедури додалося ще й обов’язкове громадське обговорення кандидатур. Отже, призначаючи старост, влада громади має керуватися фаховістю кандидатів та прислухатися до думки жителів».
Але, як розтлумачує високопосадовець, це не означає, що старост треба переобирати, вони продовжуватимуть працювати. «Закон не передбачає перепризначення старост, але і не забороняє. Разом з тим, в законі передбачено, що староста не рідше одного разу на рік, в тому числі на вимогу не менш як третини депутатів, – у визначений сільською, селищною, міською радою термін, звітує про свою роботу перед радою, жителями старостинського округу. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі, у спосіб, що дає можливість жителям старостинського округу поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції», – пояснює В. Негода.
Відповідно до нового закону, староста не обов’язково має входити до складу виконавчого комітету ради громади. У той же час, він матиме гарантоване право на участь та виступ на засіданнях ради, виконкому, інших органах ради.
Також за рішенням органу місцевого самоврядування, за старостою закріплюються окремі завдання адміністратора ЦНАП.
Новий Закон №4535 рекомендує створювати старостинські округи з кількістю мешканців не менше 500.
Тож тепер, у разі чергового призначення старост у Баштанській та інших ТГ, люди зможуть висловити думку щодо запропонованих міським/сільським головою кандидатур у ході обов’язкового громадського слухання, про що сказано у законі №4535.
Слово – старостам
Як працюється старостам у нинішніх умовах, журналіст «Голосу Баштанщини» поцікавилася у старост Лук’янівського і Кашперо-Миколаївського старостинських округів.
Любов ПОДПАЛЬНА, очільниця Лук’янівського старостату: «Загалом робота старости мало чим відрізняється від роботи колишнього сільського голови, бо в його полі зору залишилися питання благоустрою, охорони громадського порядку, вуличного освітлення, забезпечення питною водою, покосу трави, утримання доріг, санітарного стану території. Ми здійснюємо прийом громадян з питань, що стосуються землекористування, приймаємо заяви, готуємо проєкти рішень, видаємо необхідні довідки, також здійснюємо реєстрацію місця проживання особи тощо. Додалося ще ряд обов’язків щодо виконання нотаріальних дій, куди входить вживання заходів стосовно охорони спадкового майна; посвідчення заповітів, видача дублікатів посвідчених ними документів; засвідчення достовірності копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчення справжності підпису на документах; видача свідоцтва про право на спадщину.
Разом із компетентними спеціалістами по землевпорядкуванню Галиною Татарчук та з питань соціального захисту Світланою Шулепою ми допомагаємо розв’язати людям багато різних питань. Для ефективної роботи в повній мірі використовуємо інтернет, працюємо у різних програмах, зокрема й державних, до яких у нас є доступ. Наприклад, зайшовши за допомогою ключа доступу до державного реєстру територіальних громад, люди отримують відповідь чи немає ніяких проблем із земельною ділянкою або іншим майном. Добре, що ми ще до об’єднання потурбувалися про доступ до інтернет-ресурсу і заключили договір з надійною компанією, яка контролює якість зв’язку. Тож проблем з цим у нас немає.
Сьогодні ми намагаємося працювати так, щоб люди отримували всі необхідні послуги тут, на місці та зайвий раз не їхали в Привільне.
Наразі ми працюємо над покращенням санітарного стану села, наводимо порядки на кладовищах. У цьому допомагають жінки, які займаються благоустроєм, це – Ірина Шаріпова, Анжела Кардівара, допомагає їм і завклубом Наталія Радіонова. Разом вони вже зробили багато.
Оскільки старостат сьогодні не має свого бюджету, адже доходи кумулюються у загальному бюджеті об’єднаної громади, то на всі потреби ми пишемо запити в Привільненську сільську раду. Більш глобальні питання пропонуємо внести до програми соціально-економічного розвитку ТГ. Для прикладу, ми вказували на потребу вуличного освітлення у с. Лисянка. Очільник громади Віктор Верба взяв це питання під контроль, і сьогодні на вулиці світло. Єдине, де ми бачимо прогалину, це те, що заміна лампочок на світлоточках у Лук’янівці здійснюється із затримкою, бо ж треба зробити заявку, діждатися електрика з Привільного. Раніше у нас був свій сільський електрик, який оперативно вирішував ці питання.
Ми дуже раді, що зробили все, аби не закрили сільський ФАП, де працює велика трудівниця, прекрасний фельдшер Олена Дрібко. Згідно параметрів, які нам надала директор Баштанського ЦМСД Оксана Шпарук, ми зробили пандус, поручні, а ще відремонтували фасад будівлі.
Стараємось, працюємо, скарг немає, принаймні, до нас не надходили. Єдине, що найбільше всіх хвилює – якість доріг і транспортне сполучення з центром громади й районом. Це зараз найболючіше питання. Сьогодні я дізналася від першого заступника голови облради Володимира Фроленка, що у понеділок розпочнеться ремонт дороги Привільне – Лук’янівка».
Людмила НІКОЛАЄНКО, очільниця Кашперо-Миколаївського старостату: «Вважаю, що нічого складного у роботі старости немає, якщо людина компетентна і готова працювати. Тим паче, що староста не одна, є спеціалісти, які підтримують і допомагають у вирішенні тих чи інших питань. Наприклад, у нашому старостаті – це головний спеціаліст відділу соціального захисту населення Любов Шевченко та спеціаліст відділу земельних ресурсів комунальної власності та мобілізаційної роботи Лілія Добровольська.
Ми знаходимо спільну мову з колективом Привільненської сільради, доводимо до їхнього відома що нас хвилює, консультуємось. Немає такого, щоб не вислухали чи не надали потрібну нам інформацію або чимось не допомогли. Наразі все, що нам треба для наведення ладу на території до травневих та інших свят, нам виділили.
Сьогодні під керівництвом фельдшера Юрія Шевченка тривають ремонтні роботи в амбулаторії ЗПСМ, згідно нормативних вимог облаштовано пандус, поручні для інвалідів, буде підключено водопостачання, працюватиме каналізація. Необхідно здійснити ремонт у приміщенні – поштукатурити, побілити тощо. Ми надіслали звернення Привільненському сільському голові з проханням виділити кошти для продовження цих робіт.
Поки що вистачає засобів і на благоустрій, і на освітлення. А як буде далі – побачимо, адже громада ще достатньо молода, не минуло й року.
Сьогодні старости виконують таку ж роботу, яку виконували на посаді сільського голови: вирішують різні організаційні й соціальні питання, функціонування об’єктів соціальної сфери, благоустрою села тощо, до обов’язків додалися ще й нотаріальні дії та діловодство, реєстрація місця проживання й військовий облік та інше. Тому в міру можливостей розв’язуємо всі назрілі питання.
Наразі нас найбільше хвилює сполучення села з районом, областю та адміністративним центром громади, бо дуже проблемно в негоду доїхати до Привільного чи Баштанки. Ускладнює й те, що відсутні пасажирські перевезення: немає доріг – не ходять і маршрутки, все взаємопов’язане. Жителі сіл найбільше цим схвильовані. Бо ж у негоду, щоб добратися до центру громади й району, ми робимо велике коло через Інгулку й трасу Н-11. Щоб дістатися в баштанську лікарню, треба винаймати транспорт за 500 грн. Коли погода дозволяє, їдемо напряму, польовими дорогами, що набагато швидше.
Дуже хотілося, щоб односельці проявляли більшу активність у вирішенні важливих для села питань. Шкода, що не всі приходять на зібрання. Ось, наприклад, треба було вирішити питання що стосуються спілки власників корів, але, на жаль, прийшли не всі. Ми живемо в одній громаді й тому важлива думка кожного. Можливо, і я десь помиляюся. Тому завжди готова вислухати зауваження чи пропозиції. Двері старостату завжди відкриті».
Любов КУРОЧКІНА
Опубліковано у "Голосі Баштанщини"
№16 від 24 квітня 2021 року
Немає коментарів:
Дописати коментар