Більша частина населення нашого міста не тільки хочуть жити краще, але й багато роблять для цього. Хіба не приємно пройтися охайними вуличками, помилуватися садибами дбайливих господарів, відпочити у чудовій парковій зоні, яку створили працівники Баштанської міської ради. Душа радіє, коли чуєш, що підлітки з власної ініціативи прибирали сміття у сосновому лісочку, що за Баштанкою, хтось установив дитячий майданчик тощо. Можна привести безліч прикладів старань і бережного ставлення до спільного майна громади.
Впевнені, що переважна більшість людей ніколи не зламають посаджену деревину, лавку, не насмітять, не будуть купатися у фонтані, не викопають з чужої клумби квітку, тобто ніколи не нашкодять іншим, бо вони звикли створювати й покращувати, а не руйнувати й нищити все на своєму шляху та ще й заважати втілювати гарні ідеї в життя іншим.
Опубліковано у "Голосі Баштанщини" №31 від 7 серпня 2021 року
Друзі! Щоб першими читати важливі публікації у районній газеті, запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)!
З хорошими намірами у вересні 2016 року була створена й наша громадська організація «Клуб рибалок ставу Балковий». До неї входять активні баштанчани, які вирішили своїми силами вдихнути нове життя у невеликий ставок, зарибити його, аби принести користь усім – і членам спілки, й іншим баштанчанам. Ми неодноразово запрошували бажаючих доєднатися до нас. Нині серед 35 учасників Спілки багато пенсіонерів, є учасники АТО, люди з інвалідністю.
Так, звісно, кожен член спілки робить фінансові внески, адже вони необхідні, щоб підтримувати територію у належному стані, мати можливість покращувати її, зариблювати водоймище, слідкувати за умовами для росту малька, який ми закуповуємо щороку, а то й два рази на рік, купувати зерно для підкормки. Також було придбано гідрант для насичення води киснем, аби не було замору. Ми неодноразово рятували рибу від загибелі, останнього разу витратили на порятунок два дні. Спілчани по черзі збурювали воду, аби риба не задихнулась. Спільними силами нам це вдалося, риба не загинула. Разом дружно зробили пліт, придбали металеву сторожку, адже вимушені охороняти водоймище від «нічних браконьєрів». Тепер кожен член спілки два рази в місяць чергує.
Прикро, що багато шкоди роблять і діти, адже батьки не контролюють де вони знаходяться і чим займаються. Так, у непристосованих для купання місцях знищені таблички з написом «Купатися заборонено», насадження молодих дерев, зламані кладки, розкидане сміття, у тому числі і склянки, котрими самі ж потім і калічаться. Відпочиваючі також відбивають металеві кріплення на плоті, що прикутий ланцюгом до берега, та витягують його на середину ставу, аби стрибнути з нього у воду. Це дуже небезпечно, адже глибина ставка в деяких місцях сягає понад два метри.
Члени спілки весь час займаються благоустроєм території. Власними силами ми відремонтували греблю, насаджуємо дерева, адже хочеться, щоб баштанчанам було де відпочити, плануємо посадити верби й горіхи по периметру ставка, займаємося покосом трави, постійно збираємо сміття, що розкидають інші.
Дуже приємно, що є не тільки ті, які нас гудять і «ставлять палки в колеса», але є й розуміючі містяни. Наприклад, Володимир Яник не є членом нашої спілки, але з власної ініціативи зробив дуже гарну справу – для покращення благоустрою пляжу завіз пісок.
Виникає питання: чому одні баштанчани будують, створюють, примножують, покращують, а інші мало того, що нічого не роблять, так ще й нищать створене не їхніми руками. Щороку пояснюємо людям, що не можна ловити малька, треба почекати поки він виросте. Але нас не всі чують. У нашому ставку ніхто не забороняє ловити карася на одну вудочку, але не коропа чи амура, бо вони ще маленькі. Весь час пояснюємо це людям і весь час стикаємося з тією ж проблемою – все одно ловлять коропця, хитруючи, що не розуміють де короп, а де карась. Та почекайте ж до наступного року, коли він виросте до 1,5 кг, щоб наша праця не була марною.
Восени ми закупили й запустили до ставу малька коропа й білого амура на 10000 грн, тоді він важив 25 грамів, сьогодні – 200, але його майже всього виловили недобросовісні баштанчани, які не є членами спілки.
Тому 1 серпня ми провели збори членів ГО і прийняли рішення взагалі заборонити вилов будь-якої риби, щоб дати можливість вирости хоча б тому мальку, що залишився. А восени членам спілки рибалок знову треба складатися й закупляти малька. І так живемо вже протягом п’яти років.
Свідомі громадяни підтримують нашу ініціативу і прислухаються до наших прохань, а інші ігнорують, погрожують, викликають поліцію та вихваляються як добре знають закони України. На превеликий жаль, ці люди забули про основний людський закон – закон честі і совісті. Як можна пояснити поведінку сорокарічного чоловіка, який наловив ціле відро малька коропа й амура і нахабно стверджує, що це карась, вважаючи усіх дурнями.
Тож просимо зрозуміти нас. Ця міра вимушена, інакше немає ніякого сенсу розводити тут рибу. Якщо ми покинемо цю справу, ставок знову перетвориться на калабатину, заросте бур’янами і хащами. Ви ж добре розумієте, що від цього краще не стане нікому.
Немає коментарів:
Дописати коментар