Показ дописів із міткою село Явкине. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою село Явкине. Показати всі дописи

22 листопада 2021 р.

Шануймо людей, які працюють на землі

Щорічно у третю неділю листопада в Україні відзначають День працівників сільського господарства – це свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності. Ні для кого не секрет, що вміле господарювання, мудрість та наполегливість аграріїв є запорукою загального успіху та економічного зростання України. 

(на фото: збирання врожаю на полі ф/г «Володимир»)

На мапі Миколаївської області найбільший сільськогосподарський район – Баштанський. Переважна частина площі є сільськогосподарськими угіддями, на яких вирощується один із найбільших врожаїв зернових серед регіонів півдня України. Вся земля оброблена, засіяна або зорана. На ній працюють люди, які розумом,  руками та серцем долучаються до важливих аграрних питань. Нелегко їм даються гарні врожаї, і справжню їхню ціну знають тільки вони, аграрії.

Для сільгоспвиробника робочий кабінет – безкрайні поля, а робочий день починається на світанку, зі сходом сонця. Їхня обов’язкова професійна якість – вміння чути землю, знати та розуміти її. Сьогодні мова про механізаторів – спеціалістів, без яких неможливо уявити сільське господарство. Вправно керуючи трактором та низкою агрегатів, вони обробляють ґрунт, проводять посіви сільгоспкультур, вносять добрива і засоби захисту та в прямому значені слова, пожинають плоди своєї праці під час збору врожаю. 

Напередодні свята працівників сільського господарства ми завітали до фермерського господарства «Володимир», що вже понад 20 років є лідером серед вирощування сільськогосподарських культур, щоб познайомити вас, шановні читачі, з механізаторами  двох поколінь – батьком та сином – Леонідом та Андрієм Буряченками (на фото), які вже чимало років добросовісно працюють на даному підприємстві.

6 вересня 2021 р.

Його життя засіяне добром

29 березня голова фермерського господарства «Володимир», чудовий сім’янин, товариш, керівник і просто хороша людина Валерій Васильович ЯЩЕНКО відзначив свій 70-річний ювілей. Він відомий не тільки в районі, але й далеко за його межами.

За велику громадську роботу та особистий внесок у розвиток с/г виробництва Валерій Ященко неодноразово нагороджувався грамотами та подяками райдержадміністрації, районної та обласної рад. Зокрема у 2018 році на день місцевого самоврядування Валерій Васильович нагороджений Грамотою Верховної ради України та відзнакою голови облдержадміністрації «Святий Миколай». А нещодавно керівника вітали з присвоєнням звання «Почесний громадянин Баштанського району», бо він не на словах, а на ділі є патріотом свого краю.

Любити землю – значить розуміти її душу, відчувати її могутній подих, слухати її поклик і давати їй те, про що вона попросить.

Цей талант має не кожен. Він належить тільки тим, хто присвятив землеробству не один десяток років і жодного разу про це не пошкодував.

У Валерія Васильовича Ященка за плечима 46 років відданої праці на землі, котра щедрістю відповідає господарю за його старання, терпіння і щоденну працю. Саме тут, на землі, він знайшов себе, як керівник, спеціаліст, людина, тут накреслилася його лінія життя.

Сьогодні пліч-о-пліч фермерським господарством «Володимир», де трудяться близько тридцяти працівників, керують люди двох поколінь – батько й син, Валерій і Володимир. Кращого помічника, каже батько, й не знайти. Заради спільної справи працюють на підприємстві дружина Валерія Васильовича Марія Олексіївна та невістка Юлія. Донька Ірина знайшла свою царину в іншому – в організації літнього оздоровлення. До сімейної сільськогосподарської справи планує долучитися й старша онука Валерія, у найменшої Поліни вибір ще попереду.

Ященки зріднилися зі степом, знають ціну хліба, вагу колоса і вже не уявляють свого життя без жнивного поля та хліборобських клопотів. Життя не стоїть на місці. Окрилені новими планами, вони роблять все для того, аби фермерське господарство розвивалося задля добробуту родини і селян, які їм довірили свої земельні паї.


1 травня 2021 р.

Поезія Валентини Котовської

Валентина КОТОВСЬКА поєднує в собі талант, жіночність, чарівність, чуйність та неабияку відповідальність, адже займає посаду директора Явкинської ЗОШ. 

«Для мене поезія – це спосіб самовираження, не зовсім хобі, а місце в своїй голові, куди ти тікаєш від всіх переживань і де говориш наодинці з собою. Це спосіб сказати те, про що не наважишся в буденному житті говорити відверто. Це можливість подумати над зовнішнім оточенням і внутрішнім наповненням – іноді ці слова кричать, іноді ніжно шепочуть.

Для мене поезія завжди несе в собі емоцію, яка спонукає до написання. Зараз пишу не часто, але довго працюю над віршами. У моменти, коли щось не отримується, все «спираю» на відсутність натхнення. Хоча натхнення – питання доволі абстрактне. Не просто в кожного своє, це в кожну хвилину щось інше. Іноді мене надихає яскравість відчуттів, а деколи просто слово. Є одна річ, про котру вголос не говорять, але багато хто (і я в тому числі) бере просто гарний вираз, котрий створюється в процесі життя, і обплітає його чимось не менш вражаючим. 

Мені важливо писати, щоб не луснути від передозу думок, емоцій і бажання кричати, коли цього так хочеться. Для мене поезія – це моя власна реальність, мій світ...»

Пропонуємо для ознайомлення декілька віршів Валентини Котовської, які були опубліковані у збірках «Душа просить слова» та «Книжечка для племінниці».