22 лютого 2022 р.

Закриття чи реорганізація учбового закладу у Баштанці?

Державний навчальний заклад «Баштанський професійний ліцей»

Професійно-технічна освіта є складником української системи освіти. Важливою перевагою є її гнучкість та доступність надання освітніх послуг. У закладах професійної (професійно-технічної) освіти підготовка кваліфікованих робітників здійснюється одночасно із здобуттям повної загальної середньої освіти безоплатно. Здобувачі освіти отримують стипендію; забезпечуються первинним робочим інструментом та спецодягом; при проходженні виробничої практики отримують заробітну плату. Головна місія закладів професійно-технічної освіти – забезпечити ринок праці необхідними кадрами, а це можливо лише якщо сама мережа закладів ПТО й перелік її професій будуть приведені у відповідність до потреб сучасної економіки.

За інформацією Міністерства освіти і науки України, у минулому році навчання у закладах професійної освіти обрали 105 483 особи. За регіональним замовленням до профтехів вступило 95 544 чоловік, а за державним – 9 939.

«Професійно-технічна освіта вже давно потребує змін. Ми маємо дати їй поштовх для розвитку і не допустити  занепаду. Насправді, їй багато років не приділяли достатньої уваги. А дарма! У нас десь 70% йде після школи навчатися у виші,  у тому числі, через коледжі, а 20% – у профтехосвіту. І це тоді, коли економіка України реально потребує робочих рук. Країні потрібні столяри та фрезерувальники, не самі лише офісні працівники нам ВВП підніматимуть.
Наразі визначено чотири ключові напрями модернізації системи профтехосвіти впродовж наступних трьох років. По-перше, побудова ефективної системи управління, по-друге, посилення співпраці закладів із бізнесом, по-третє, покращення змісту та якості такої освіти, а також її популяризація. Важливим стане посилення співпраці бізнесу та профтехів», – розповів Сергій Бабак, народний депутат України, голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій.


Опубліковано у районній 
газеті "Голос Баштанщини" №7 від 19 лютого 2022 року.


Станом на 01.01.2021 р. у Миколаївській області з 26 закладів професійної (професійно-технічної) освіти 20 мають повний пакет документів на право власності державним майном (будівлі, споруди, земля), 8 закладів оформили правовстановлюючі документи на постійне користування земельними ділянками.
Мережа закладів професійної (професійно-технічної) освіти Миколаївської області зараз проходить процес оптимізації відповідно до перспективних напрямків розвитку економіки з урахуванням демографічної ситуації та забезпечення потреб регіонального ринку праці.
Наказом департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 04.06.2019 р. №349 «Про створення робочої групи щодо оптимізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти Миколаївської області» створено робочу групу з оптимізації мережі та затверджено план оптимізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти Миколаївської області.

«Упевнений, що разом з колегами по депутатському корпусу, департаментом освіти і керівниками, які дійсно вболівають і працюють на благо навчальних закладів, нам вдасться вибудувати ефективну модель розвитку й оптимізації профтехучилищ таким чином, щоб зберегти як матеріальну базу, так і педагогічні колективи. А нашій молоді – залишити можливість здобувати якісну професійну освіту» – зауважив депутат обласної ради Володимир Фроленко, перебуваючи з робочим візитом у Снігурівській громаді, основною метою поїздки було знайомство з роботою Снігурівського професійного ліцею.

Нещодавно у Баштанці прокотилася хвиля інформації про закриття державного навчального закладу «Баштанський професійний ліцей», що підпорядковується Департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації. Де будуть навчатися діти і чи буде скорочення штату у даному закладі? Журналістка «Голосу Баштанщини» спробувала знайти відповіді на ці питання.


Історія виникнення Баштанського професійного училища сягає 1967 року. На той час по всій території Радянського Союзу збільшувалась кількість навчальних закладів, гостро стояла проблема підготовки будівельних кадрів. Враховуючи ці обставини, обласним управлінням профтехосвіти спільно з райкомом партії було прийнято рішення відкрити в смт Баштанка професійно-технічне училище. До обов’язків директора училища приступив Леонід Костянтинович Лясковський, який тоді приїхав із Сахаліну, де 10 років очолював профтехучилище будівельного профілю.
Для навчальних класів і гуртожитку було виділено приміщення колишньої школи, де в роки окупації під час Другої світової  війни була стайня для коней. У березні 1968 року було оголошено набір учнів з професій: «Муляр», «Штукатур-маляр», «Тесляр». До училища вступило 100 учнів. Керівництво закладу та трудовий колектив своїми силами почали будувати їдальню, так як доводилося харчуватися у вагончиках ПМК, котельню, переобладнувати опалення... З часом змінювалися керівники закладу і кожен з них робив свій вагомий внесок у розбудову учбового закладу. 
Душею закладу, звичайно, є педагогічний колектив. Це не просто високопрофесійні творчі педагоги,  це сталий колектив, у якому надзвичайно гармонійно поєднуються високий професіоналізм досвідчених викладачів і майстрів виробничого навчання.
У 2014 році професійно-технічному училищу №9 змінено тип навчального закладу і перейменовано у державний навчальний заклад «Баштанський професійний ліцей». 
Сьогодні робота ліцею спрямована на те, щоб учні здобули не просто знання і навички, а професію, яка б відкрила їм дорогу в світ та гарне майбутнє. 
Навчально-виховний процес у ліцеї  здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів. За ліцензією заклад готує кваліфікованих робітників за  професіями –  на  базі 9 класів: штукатур; лицювальник-плиточник; кухар; офіціант; тракторист; слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій автотранспортних засобів (категорія «С»). На базі 11 класів – електрогазозварник; слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій автотранспортних засобів (категорія «С») та ін.
Сьогодні у ліцеї працюють 57 працівників та безкоштовно навчаються 187 студентів, котрі забезпечуються стипендіями та, за необхідністю, гуртожитком. Також у закладі отримують освіту 9 дітей-сиріт та напівсироти, які отримують від держави, крім стипендії, грошову компенсацію за харчування. 
У цьому році ліцею виповниться 55 років. За цей час тут закінчили навчання понад 
10 000 спеціалістів, які працюють у різних куточках України та за її межами.

– Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки №76 від 31.01.2022 року, державний навчальний заклад «Баштанський професійний ліцей» проходить процес реорганізації та об'єднання з Казанківським професійним аграрним ліцеєм. Здобувачі освіти про
довжують навчатися у баштанському закладі. На навчальний процес дітей об’єднання з іншим учбовим закладом ніяким чином не вплине. Усі працівники ліцею працюють у звичному режимі, ніякого скорочення штату не відбулося. Хто був проти об’єднання, той за власним бажанням звільнився. По суті, все залишилося, як було, зміниться тільки назва – Казанківський професійний аграрний ліцей. Ми працюємо, як і працювали, вже оголошуємо набір на наступний навчальний рік. Діти і в подальшому будуть навчатися у Баштанці, а не в Казанці, – розповів в.о. директора ДНЗ «Баштанський професійний ліцей» Олег Григоренко. – Раніше також обговорювалося питання приєднання нашого ліцею до  професійно-технічного училища №42 (с-ще Андріївка), але, як я розумію, в області приєднують заклади професійної освіти до тих, де краща матеріально-технічна база, устаткування. Зокрема, у Казанківському аграрному ліцеї, окрім сільськогосподарської землі, якої у нас немає, краще облаштовані окремі лабораторії для різних професій. 
У них більш спроможна фінансова база, завдяки якій вони зможуть утримувати два ліцеї. 
Олег Григоренко також поділився основними проблемами Баштанського закладу професійної освіти. Серед найголовніших – капітальний ремонт покрівель спортзалу та майстерень, оновлення застарілої технічної бази для проведення занять, поточні ремонти кабінетів тощо.

Казанківський професійний аграрний ліцей створений у 1963 році, зараз його очолює Микола Зубель, який вважає, що сучасний ринок праці вимагає максимальної готовності випускників професійно-технічних навчальних закладів до повноцінної професійної діяльності на конкретному виробництві. 
Сьогодні роботодавець вже не бажає «доучувати» нашого випускника у себе на підприємстві. Тому головним нашим завданням є якісна професійна підготовка кваліфікованих робітників чи то тракторист-машиніст  сільськогосподарського виробництва, кухар чи муляр, кондитер чи обліковець з реєстрації бухгалтерських даних. Ми доклали всі зусилля, щоб у нас були сучасні навчальні кабінети, лабораторії, техніка та обладнання. За час роботи Казанківський ПТНЗ підготу-вав 14 420 кваліфікованих робітників з різних професій відповідно до потреб регіону та сучасного ринку праці.
Питання реорганізації професійно-технічної освіти дуже важливе. Це логічно, що заклади, які мають матеріально-технічну базу, котра не відповідає сучасним вимогам роботодавців, об’єднують з більш потужними закладами, тим самим підвищується якість підготовки кваліфікованого робітника. 
Жителям Баштанщини немає чого хвилюватися з приводу реорганізації їхнього професійного ліцею. Ми об’єднуємося не для того, щоб щось руйнувати, зак-ривати, наша мета – розвивати та вдосконалювати навчальні заклади. І я переконаний, що після реорганізації наш укрупнений ліцей запрацює потужніше, – зазначив Микола Зубель. 


Під час навчання у Казанківському професійному аграрному ліцеї


У свою чергу, народний депутат України Ігор Негулевський 9 лютого на своїй офіційній сторінці у Фейсбуці написав наступне:
«Ситуація, про яку складно говорити цензурно! Друзі, вранці мені стало відомо, що Баштанський професійний ліцей збираються ліквідовувати шляхом приєднання до Казанківського професійного аграрного ліцею. Відповідний наказ вже є в Міністерстві освіти і науки. Це рішення абсолютно нелогічне! Баштанський ліцей заповнений учнями!  Тепер, аби якось продовжувати навчання, учням ліцею потрібно буде кожного дня долати 80 кілометрів, щоб дістатися до Казанки!
... Але нічого. Ми виправимо цю ситуацію! Щодо Баштанського ліцею, я, як народний депутат, зроблю все, що від мене залежить, щоб зберегти заклад, і почну із запитів у відповідні відомства. Ми будемо стояти за цей ліцей до кінця!»

Аби зрозуміти, чи будуть позитивні зміни від об’єднання двох учбових закладів, звісно, потрібен час. Але радує те,  що будуть збережені робочі місця та діти не їздитимуть на навчання у смт Казанка. Якісні освітні послуги надаватимуться на місці – у Баштанці.
.
Матеріал підготувала
Юлія Дубогрій

Немає коментарів:

Дописати коментар