1 лютого 2022 р.

Введення РРО для підприємців – детінізація чи знищення малого бізнесу?

Дуже актуальним сьогодні стало питання застосування касових апаратів фізичними особами-підприємцями. Адже, відповідно до Закону України від 1 грудня 2020 р. №1017-ІX, з 1 січня цього року передбачено обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку II-IV груп – незалежно від обсягу доходу та сфери діяльності.

Цю тему порушували під час наради голова Миколаївської ОДА Віталій Кім, його заступник Микола Марінов та головний податківець області Дмитро Прокоф’єв з керівниками районів та головами міських, сільських рад, про що детально розповідалося у попередньому номері газети.

Нагадаємо, закон пояснює, що суб’єкти господарювання мають можливість використовувати як апаратний, так і програмний РРО – це може бути програма, чи додаток на смартфон, планшет, комп’ютер, який дозволяє з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ. Відповідне програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. 

Поряд з безкоштовними ПРРО, фізичні особи-підприємці можуть використовувати будь-який представлений на ринку ПРРО відповідно до своїх фінансових можливостей та функціональних потреб. 

Про що свідчить світовий досвід?

«Економічна правда» пише, що експертний огляд країн Європи та Азії свідчить про те, що абсолютна більшість країн мають окремі спрощені умови для малого та мікробізнесу, зокрема: а) патент, спеціальний дозвіл; б) спрощений режим оподаткування; в) фіксований податок. 
Спеціальні податкові режими для малого бізнесу є поширеним явищем в усьому світі, оскільки такий бізнес відіграє важливу соціальну, економічну та політико-економічну роль, яка виправдовує особливе ставлення до нього.
Тотальна фіскалізація не є поширеною практикою та «світовим трендом». 
Моделі фіскалізації у більшості країн відповідають ключовому принципу – фіскалізація не потрібна малому та мікробізнесу у випадках, коли підприємці обмежені у можливостях для перевищення граничних лімітів спрощеної системи.
Використовуються такі підходи у країнах ЄС, Латинської Америки та Азії:
  • РРО не потрібні до певної суми річного обігу (наприклад Чехія, Норвегія, Німеччина, Індія);
  • РРО не потрібні для певних категорій товарів/послуг 
  • (Польща, Румунія);
  • РРО не потрібні для ринків та невеликих торгівельних площ (Росія, складова непрямого критерію у Іспанії);
  • РРО не використовується для малого бізнесу, натомість ставки податку залежать від непрямих критеріїв – торгівельних площ, видів товарів, кількості 
  • найманих працівників (Уругвай, Іспанія, Аргентина).
Такі критерії, або їх комбінація дозволяють зосередити фіскалізацію на тих підприємцях, які мають ризики перевищення лімітів спрощених системи, і в той же час позбавити зайвого навантаження тих підприємців, які ніяк не можуть вийти за ліміти спрощених системи.

Мітинг у Києві

Підприємці неоднозначно відреагували на вимоги закону: одні купують касові апарати і встановлюють їх, а інші вважають цей закон вбивчим для малого й середнього бізнесу, що змусить багатьох закрити свої підприємства й шукати іншу роботу. 
Тож недарма 25 і 26 січня у Києві поряд з будівлею українського Парламенту відбувся мітинг, що організував український громадський рух «SaveФОП» під назвою «Влада, приймай 5866(1) або йди геть!». 



Опубліковано у районній 
газеті "Голос Баштанщини" №4 від 29 січня 2022 року.

Запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини"!



На захід приїхали підприємці з усіх областей України, які висловлювали свій протест проти тотальної фіскалізації. Учасниками цієї акції були й баштанські підприємці. Мітингувальники казали, що треба скасувати обов’язкове введення касових апаратів і залишити спрощену систему оподаткування та закликали депутатів ВР ухвалити законопроєкт №5866 чи альтернативний йому №5866-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощення ведення господарської діяльності, підвищення її прозорості та створення умов для розвитку малого бізнесу», якими пропонується відновити право ФОП 1-4 груп не застосовувати РРО щодо товарів та послуг, вартість одиниці яких не перевищує мінімальної заробітної плати.
Голова ВГО «Союз захисту підприємців» Сергій Доротич, який є одним з ініціаторів руху «SaveФОП», говорить, що цей законопроєкт (№5866-1) зареєстрований депутатами ПП «Слуга народу», а відтак має усі шанси бути прийнятим, хоча є багато противників, які не хочуть цього.
Мітингувальники емоційно висловлювали своє занепокоєння тим, що через введення фіскалізації багато з них можуть втратити роботу, а значить можливість заробляти кошти, щоб годувати свої родини. Подаємо короткі фрагменти виступів:

«Я не хочу втрачати роботу і шукати заробітки за кордоном, збирати полуницю в Польщі чи доглядати стариків в Італії. Я хочу працювати тут, в Україні. Я не маю офшорів чи статків за кордоном, я маю роботу в Україні, яку я майже втратила»;
«Вони не хочуть нас фіскалізувати, у них єдина мета – наше знищення. Супермаркети не піднімають сьогодні ціни. Чому? Бо ми у них конкуренти. 
Покупці нас часто називають «баригами», кажуть, що ми не хочемо платити податки і вважають, що через це ми приїхали до Києва і бастуємо. Помиляєтесь, ми відстоюємо й інтереси споживачів. Чому? Якщо нас не буде, не буде конкуренції. Ці великі торгові мережі так піднімуть ціни, що мама не горюй. Пам’ятаєте ціни в супермаркеті в період локдауну на лимони й імбир? Це був «сміх» на всю країну. Ось вам відсутність конкуренції»;
«Тільки із спрощеною системою оподаткування та звітності ми змогли нормально працювати, розвинути свій бізнес і розвивати країну. Залиште її тим, хто легально працює й наповнює державний бюджет»;
«Найстрашніше те, що касовий апарат – це розправа над усіма нами, бо коли приходять і нараховують 30 тис грн. штрафу і арештовують ваше майно, це страшно»;
«Законопроєкт повинен розглянутися депутатами. Ми вимагаємо, щоб була збережена спрощена система оподаткування та звітності без касових апаратів, які не сприятимуть детінізації, а навпаки сприятимуть корупції і тінізації економіки»;
«Фіскалізація збільшить статки олігархів, які поставлятимуть касові апарати».

До мітингувальників виходили і парламентарі від політичної партії ВО «Батьківщина», співавтори законопроєкту 5866(1), які підтримали їх і повідомили, що звернулися до інших фракцій, щоб народні депутати внесли до порядку денного і проголосували за цей законопроєкт. 
«Ми з вами не заради того, щоб отримати політичні бали, а заради того, щоб відновити справедливість. Бо якщо в Україні буде працювати малий бізнес і підприємці створюватимуть нові робочі місця, ви будете мати роботу, буде жити Україна, українські діти будуть впевнено дивитися в майбутнє, а держава матиме податки. Чому Україна вижила в 90-ті роки, коли були зупинені підприємства, бо люди пішли працювати на себе, забезпечували свої родини, не стоячи з протягнутою рукою перед державою...»

Баштанські підприємці про законодавче нововведення

Іванна Гордова: «Взагалі не розумію як і коли я буду працювати з РРО. В силу специфіки моєї роботи я ніколи не сиджу без діла, завжди труджуся нарівні з моїми працівницями. Своєчасно і в повному обсязі сплачую всі податки. Тому виникає дуже багато запитань, на які не можу знайти відповідь. Зокрема для чого це все, що зміниться? Звичайно ж маю на увазі малий бізнес, де працює декілька найманих працівників. Адже всіх підприємців другої групи рівняти не можна, бо у одного виручка в день не перевищує й дві тисячі, а в іншого може бути 100 тисяч. Прибуток у мене від встановлення касового апарату не збільшиться, а от головного болю додасться. Ми звикли до спрощеної системи звітності й фіксованого податку, а касовий апарат вельми ускладнить життя. Фактично тепер потрібно винаймати бухгалтера, адже для людини, яка не має відповідної освіти, дуже важко буде в усіх цих нововведеннях розібратися. А це, звісно, немалі затрати, які ми собі не можемо дозволити. Перш за все потрібно придбати касовий апарат, який вартує недешево. Для мого бізнесу 12 чи 18 тисяч – це дуже великі кошти, яких я не маю. Якби мала, то давно б купила хорошу духову шафу для випічки, про яку давно мрію. По-друге, треба навчитися самій і навчити моїх працівників користуватися касовим апаратом. Але хто мене навчить, у кого не спитаєш ніхто й нічого не знає. Немає ні всеобучів, ні семінарів, де б нам докладно все розповіли й показали. Я не боюся показати свої прибутки, мене лякає оця паперова тяганина і додаткове вкладення коштів, яке не посприяє розвитку мого бізнесу, а навпаки ускладнить його. Тоді дійсно для багатьох може стати питання про існування їхнього малого бізнесу взагалі. Адже ми й так працюємо на межі. Ціни в магазинах ростуть щодня, ми закуповуємо продукти і жахаємося в яку копійку нам це влітає. Проте стараємось готувати людям смачно і
доступно. Тримаємося як можемо, а тут ще ці зміни. Впевнена, багато підприємств припинять своє існування.»

Наталія Дорожон: «Вважаю, що використання касових апаратів (КА) значно ускладнить роботу. Поставити КА не проб-лема, хоч і дорого. Але для того, щоб на ньому працювати, щодня треба сидіти кодувати і вводити товар, бо один невиданий чек – штраф 17000 грн, і не важливо на яку суму людина скупилася – на 100 чи 200 грн. Плюс ще сума по чеку і адмінштраф. 
Найскладніше буде з продуктовим відділом, де продаються швидкопсувні продукти, як, наприклад, сметана. Їх не можна завести один раз у тиждень і все, адже постійно ідуть поповнення і повернення, якщо ми не продали. Це все треба знати і вміти. Не було ж ніяких навчань, люди не знають що робити. 
Ми тримаємося на плаву за рахунок великого асортименту товару, серед якого багато мілкого, тому вводити доведеться дуже часто. Цілими днями сидіти продавцю вводити, кодувати і одночасно продавати нереально. Треба наймати людину, яка буде займатися тільки програмуванням. А це додаткові витрати для підприємця. Тому вважаю, що цей закон вводять для того, щоб прибрати таких, як ми. Не буде конкуренції і великі мережі будуть шикувати. Згадайте які ціни були в місцевому супермаркеті, коли в минулому році ввели карантинні обмеження і весь базар не торгував. І повірте, у них ціни будуть зовсім інші, не будуть вони так демпінгувати цінами, як зараз. Вони завозять товар значно дешевший, ніж ми, і тримають менші ціни, щоб нас витіснити. А якщо нас не буде, то не буде й конкуренції, для чого їм тоді знижувати ціни!
На офіційних сайтах нам дуже гарно все пояснюють, але забувають розповісти, що є багато законів, які один одному протистоять. Розповідають, що не треба первинні документи вести, але для чого тоді установлювати КА. Буквально через пів року скажуть, що всі ці документи повинні бути, бо є інший закон, прийнятий ще у 2020 році і його ніхто не відміняв. А згідно нього повинна бути вся первинна документація плюс сертифікати якості. 
Підприємці ще не знають і того, що кожні сім років цей апарат треба прибрати й поставити новий. 
Навіть якщо він працює і фірма, яка його випускає, дає на нього гарантію 10 років. У мене є склад цих апаратів і всі вони в робочому стані, але працювати на них вже не дозволяється.
Ще один важливий факт – в Україні є всього три заводи, які випускають КА. За місяць вони можуть випустити 300 тис апаратів, а у нас в України понад 2 млн ФОПів. Є підприємці, які замовили апарати, сплатили гроші, але й досі чекають коли їх виготовлять і надішлють їм.
Кажуть, що можна встановити програмний РРО на будь-який електронний носій – комп’ютер, ноутбук чи смартфон, але ж до нього ще треба придбати сканер, щоб зчитувати штрих-код чи квед. Будь-яка літера, що пропускається – це штраф. І коли прийде перевірка, раз на кілька років, то повірте, знайде дуже багато помилок, за які підприємцю доведеться сплачувати немалі штрафи. Вважаю, що за таких умов дуже багато підприємців позакривають свої справи».

Думки розділилися

Думки щодо акції ФОПів біля Парламенту розділилися як серед представників владних структур, так і поміж звичайних українців: одні підтримують мітингувальників, а інші засуджують і кажуть, що вони просто не хочуть платити податки, тому й мітингують.

Підтримав учасників акції народний депутат України Вадим Івченко, який сказав з трибуни Парламенту: «Вчора відбулася прикра подія. Я би сказав ганебна подія під стінами Верховної Ради. З тієї сторони на вулиці стояли не тітушки, стояли прості громадяни України, ФОПи, платники податків, ті люди, які утримують нас з вами, правоохоронні органи. Колеги, вчора все закінчилося трагічно. Десятки побитих людей, 74 людини затримані. Тільки ввечері до них допустили адвокатів. Двоє жінок з поламаними кінцівками, їм наклали гіпс, двоє пропали безвісти і одного били так, що не зрозуміло виживе він чи ні. Колеги, керівництву ФОПів на сьогоднішній день шиють статтю 296 ч.4. Це організація масових заворушень. Це стаття, що історично застосовувалася в Україні тільки три рази. Я пам’ятаю таке, коли міністром мвC був Захарченко. Ми розуміємо зараз де він. Країна давно змінилася, але підходи до людей, які сьогодні вимагають просто справедливості до своїх сімей я бачу не змінилися. І тут я хочу подякувати голові ВР, ми всю ніч були на зв’язку з МВС для того, щоб дізнатися що з людьми. Тому просимо закрити всі кримінальні справи, які політично вмотивовані, допустити адвокатів і прийняти закон для ФОПів, який вони вимагають. Також просимо дати відповідь  – що з людиною, яку били і не можуть знайти. Давайте разом її знайдемо. Просимо запросити керівництво МВС і керівництво ФОПів безпосередньо до голови Верховної Ради задля того, щоб з’ясувати чому трапилися відповідні сутички, чому МВС почало застосовувати силу проти мирних громадян України. Просимо звільнити всіх затриманих. Це буде справедливо».

Засудив учасників акції і розкритикував їхні наміри голова Комітету Верховної Ради Украї-ни з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, який сказав на брифінгу народних депутатів у ВР: «Сьогодні ми можемо говорити проте, що фіскалізація або обов’язкове встановлення РРО в Україні відбулося. Переважна більшість ФОПів на єдиному податку вже встановили РРО. Ми маємо з вами більше 300 тис РРО, встановлених фізичними особами-підприємцями на єдиному податку, ми маємо з вами більш ніж у 5 разів підвищення кількості фіскальних чеків, які щоденно видаються людям, нашим громадянам, усім 40 мільйонам громадян, які врешті-решт отримали право на фіскальний чек, право, гарантоване державою їм як споживачам. Таке право, яке мають і німці, і французи, і поляки, і росіяни і навіть занзібарці. Тому я думаю, що ця реформа відбулася, а будь-які маніпуляції з приводу перенесення, відміни, вони лише від лукавого, від тих політичних сил, які, на жаль, зай-маються своєю політикою, а не майбутнім країни і розхитують країну в дуже непростий для неї час або просто заробляють банальні гроші на протестах, такі
також є».

26 січня Данило Гетманцев написав на своїй сторінці у фейсбук: «Шановні друзі-підприємці сфери торгівлі, 25 січня минуло. Як і передбачалось, дива не відбулося. Систему РРО ніхто не скасував і не скасує попри мантри покидьків і шахраїв. У тих декількох тисяч ФОПів, які ще не встановили РРО є небагато часу – до лютого аби встановити РРО та як і інші сумлінні колеги-ФОПи фактично будуть звільнені від штрафів на 2022 рік. 
Хто не встигне – вибачте, – це буде ваша відповідальність. 
А аферистами – нехай займається прокуратура».

Станом на 27 січня депутати ВР не розглядали законопроєкти 5866 і 5866(1), про що вимагали ФОПи під парламентом. Отже, ймовірно, ніяких кардинальних змін не відбудеться і підприємцям треба буде виконувати вимоги закону щодо застосування РРО. Проте Данило Гетманцев запропонував внести новий законопроєкт, що стосуватиметься штрафів для підприємців за відсутність касових апаратів. Про це розповів речник Верховної Ради Руслан Стефанчук після наради з лідерами фракцій у середу, 26 січня.
Данило Гетманцев у себе в Telegram уточнив особливості законопроєкту: «Ті, ФОПи, хто встановлять РРО/ПРРО до 1.03 протягом 2022 року, сплачують штрафи (у разі порушення) у розмірі 10% від встановлених у законі. Ті, хто не встановить – 
на повну. 
РРО всі встановити зо-бов’язані, жодних відстрочок системи не буде».

Щоб дійти у спірних питаннях до підсумку, який влаштував би усіх, треба вміти не тільки слухати один одного, але й чути. Тому у таких глобальних питаннях повинен бути постійний конструктивний діалог влади і бізнесу. Цього, на жаль, не відбулося, тому й маємо таку ситуацію сьогодні.

Любов КУРОЧКІНА

Немає коментарів:

Дописати коментар