Будівельники – представники творчої професії

 У різні часи завжди була затребувана й шанована праця будівельників: все нове народжується завдяки їм. Будувати – значить не лише зводити, а й створювати, давати життя вічності і нести людям радість. Одна з найдавніших та мирних професій вимагає постійної самовіддачі і щоденної копіткої праці.

У другу неділю серпня працівники будівництва відзначають своє професійне свято – День будівельника, у цьому році святкування  випадає на 8 серпня.

Будівельників вважають представниками однієї з найбільш творчих професій у світі. Вони не тільки зводять нові будівельні об’єкти, але ще і реконструюють, ремонтують старі.

На жаль, економічна нестабільність у країні, нові ринкові відносини, постійне зростання цін, невпевненість у завтрашньому дні, відсутність у замовників  коштів призвели до припинення будівництва крупних об’єктів і реорганізації будівельної галузі нашого району та міста. Тільки за останні роки «заморозилося» будівництво басейну, хоспісу, приймального відділення Баштанської лікарні, містечка «Казка», вже багато  років стоїть недобудований дитячий садочок по вул. Миколи Аркаса, що перетворився на руїни...

А про зведення нових багатоповерхівок взагалі мова не йде, у  місті остання будувалася у кінці 90-х років. Зараз у Баштанській територіальній громаді офіційно налічується понад десять будівельних організацій, що займаються капітальним ремонтом, реконструкцією, будівництвом житлових і нежитлових будівель, серед яких: ТОВ БТК «Граніт Плюс», ФОП «Шевченко Д.М.», ФОП «Єланцев В.М.», ФОП «Теплюк С.В.» та ін.

Сьогодні наш нарис  про того, хто розбудовував Баштанку у далеких роках минулого століття, хто залишив свій добрий слід в історії міста – Михайла Андрійовича Лашина. Його ім’я добре відоме на Баштанщині. Багато років він очолював одне з найбільших будівельних підприємств району, колектив якого налічував понад сотню спеціалістів. І всі вони мали роботу та пристойну зарплату.

Народився Михайло Андрійович 31 жовтня 1943 року в Курській області, у сім’ї робітників.

З 1964 по 1969 роки навчався в Харківському інженерно-будівельному інституті. Свою трудову діяльність розпочав у м. Баштанка у 1969 році, очоливши будівництво Баштанського сирзаводу. Саме флагман промисловості Баштанського району найбільше запам’ятався Лашину, як перший знач-ний об’єкт на території нашого району.

З 1975 року по 1976 рік  працював начальником відділу капітального будівництва управління сільського господарства. Неодноразово обирався депутатом районної та обласної рад.

З лютого 1979 року був призначений на посаду начальника ПМК-194  тресту «Миколаївсільбуд». Цю будівельну організацію з відстаючих вивів у число передових по тресту, пізніше вона була реорганізована в «Агробуд». За роки його керівництва будівельною організацією, Баштанка перетворилася в гарне містечко –  побудовані дитячі садочки, школи, багатоповерхові будинки. Також й у районі зводили заклади дошкільної та загальної освіти, різні соціальні установи.

Опубліковано у "Голосі Баштанщини" №31 від 7 серпня 2021 року

Друзі! Щоб першими читати важливі публікації у районній газеті, запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)! 

М.А. Лашин неодноразово нагороджувався почесними грамотами, подяками за багаторічну наполегливу працю, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток, розбудову та процвітання Баштанщини, високий професіоналізм, служіння обраній справі.

За роки роботи Михайло Андрійович підготував багато молодих спеціалістів, які потім займали керівні посади не тільки в районі, а й за його межами.

– У 80-их роках у Баш-танському районі будівництво вирувало. Ми щорічно здавали один житловий будинок, котельні, через кожен рік будували школи. Значна увага приділялася багатоповерховому житловому будівництву. Будівельники займалися спорудженням не лише виробничих об’єктів, а також будували житло для своїх працівників. Наприклад, силами працівників  ПМК-194  на вулиці Миколи Василенка (Горького) збудовані  24 і 60 квартирні та 30 квартирний на вул. Полтавській будинки. Ми завжди працювали енергійно, швидко, ретельно підходили  до всіх питань, – говорить М.А. Лашин.

У зв’язку з матеріальною скрутою, відсутності замовлень на виконання будівельних робіт «Агробуд» практично припинив свою роботу ще у 1996 році. У 1999 році М.А. Лашин створив ТОВ «Будівельник», за участі 36 тодішніх сільгосппідприємств, з метою сформувати в районі мінімальний будівельний комплекс, який би забезпечував необхідні будівельні, а головне – ремонтні роботи. Але через відсутність великих замовлень та випробуванням ринковими відносинами, у 2015 році товариство припиняє свою діяльність. 

Думка людей, які віддали улюбленій справі чимало років, мабуть, має велику цінність: вона дозволяє побачити те, на що ми заз-вичай не звертаємо уваги.

– Одна з найбільших будівельних проблем 2000-их років – відсутність фінансування. Різко скоротилися держзамовлення на великі будівельні роботи. Раніше в окремі роки нам виділялося багато коштів. Ми навіть не всі встигали їх освоїти. Причому, в районі функціонувало не лише наше ПМК-194, але роботи тоді вистачало всім, – розповідає М.А. Лашин. – Власне у 2001 році з будівельної організації ми перебудувалися на оздоблювальну. Зокрема, наші працівники освоїли нові методи роботи з імпортними шпаклівками, водоемульсійними фарбами, навчилися робити підвісну стелю тощо.

Велику школу ми пройшли на опоряджені приміщення Пенсійного фонду, районного Будинку культури, районної лікарні, банку «Аваль», магазинів приватних підприємців. Було всього – і переробляли, і експериментували. Словом, як кажуть, набивали руку методом проб і помилок. Але таки навчилися працювати з євроматеріалами. Потім ми вже займалися реконструкцією за новими технологіями водозабірних споруд водоканалу, спортзалів, закладів освіти тощо, – розповідає Михайло Лашин.

Ті люди, які особисто знайомі з Михайлом Андрійовичем, відгукуються про нього лише із захопленням: «Він фанат будівельної справи, людина, яка завжди була на своєму місці», «Не було жодного дня, щоб він не побував на якомусь об’єкті. Усе життя віддав будівництву, досконально знав цю галузь. Жив і дихав цією справою»... 

Люди поважали його за душевну доброту, цілеспрямованість, сумлінність і відповідальність, цінували поради й думки. З ранку до вечора пропадав на роботі. Був справжнім лідером та невтомним діячем, мудрою, тактовною і доброзичливою людиною. Багато куточків Баштанщини і до сьогодні зберігають сліди діяльності його підприємства.

– Михайло Лашин  – патріарх баштанського будівництва, який умів передбачити ситуацію наперед та спрямовував ініціативу інших у потрібному напрямку. Він дуже грамотна, відповідальна, добра людина, – говорить про нашого земляка Олександр Маламуж, який розпочинав свою трудову діяльність під керівництвом М.А. Лашина.

– Побудувати будинок – це, крім зведення стін, виконання великого обсягу різних робіт: монтажних, малярних, сантехнічних, з прокладки електромереж тощо. Моїм першим вчителем та наставником був прекрасний керівник – Іван Олексійович Семеліт. Саме завдяки йому я досяг висот у будівництві.

Серед справжніх знавців, енергійних трудівників, на яких можна було завжди покластися – О.В. Шевченко, Л.П. Григоренко –  це були мої перші помічники і порадники. Взагалі у нас були досить сильні кадри. Більшість людей, які працювали поряд зі мною, стали будівельниками за покликом серця, всі вони були хороші, вірні своїй справі люди. Добре зарекомендували себе О.В. Макаров, В.К. Музика, О.М. Кошман, А.І. Кушнір, А.М. Іванов, А.Д. Сокол, В.Ф. Рибаченко, С.Я. Погребняк, Н.М. Луценко, В.І. Рудь, М.Г. Зєнченко,  М.В. Цехненко  та багато інших. У нас працювали й сімейні пари – Мухіни, Михайленки, Лясковські, Кашликові, Іванові. З кожним роком стає все менше тих, хто відновлював наше місто, хто вклав свою працю, уміння і душу в розвиток Баштанки. Безліч будівель та споруд – носії пам’яті про ветеранів будівельної справи, пам’яті, яка перемагає час. 

З давніх-давен людям відома істина: «Розвивається та країна, що будує». Адже будівництво –  це галузь, що завжди віддзеркалює стан економіки в державі. Зараз мені дуже боляче дивитися на відсутність великих будівництв на рівні міста, району.

Від щирого серця хочу привітати всіх працівників будівельного комплексу, руками яких так багато побудовано у Баштанці. Бажаю всім, хто дуже давно чи зараз носить горде звання будівельник, щастя, здоров’я, успіхів та терпіння, – наостанок розмови сказав Михайло Лашин.  

Час не стоїть на місці, змінюються події та люди, разом з історією змінюється вигляд Баштанки. На жаль, зараз майже нічого нового не будують у місті. Сподіваємося, що з часом, архітектурне обличчя Баштанки набуде нових прекрасних рис. А наше рідне місто стане ще красивішим, зручнішим і комфортнішим для його жителів та гостей. 

Професія будівельника – одна з небагатьох, що дозволяє багато років бачити плоди незмірно складної та корисної праці і пишатися тим, що, дякуючи рукам та вмінням, таланту й майстерності цих трудівників, люди мають можливість відчути затишок та захищеність власної оселі, їм є де вчитися, лікуватися, займатися спортом і розвиватися духовно.

Вітаємо вас, ветерани та сучасні працівники будівельної галузі, з професійним святом! Здоров’я вам, щастя й оптимізму, нових звершень та реалізації сміливих проєктів, мира і благополуччя вам та вашим родинам! І нехай у ваших оселях панують тепло, доб-ро, злагода та гармонія!

Юлія ДУБОГРІЙ