Жінка XXI століття намагається ні в чому не поступатися чоловікам та готова брати на себе будь-які обов’язки. Сьогодні вона не тільки любляча мати, добра господиня, турботлива дружина, але й справжній професіонал своєї справи. Тим більше, якщо ця справа стосується роботи в поліції.
В органах внутрішніх справ України несуть службу чимало представниць прекрасної статі. Кожен п’ятий співробітник МВС – жінка. Аналогічна ситуація і в більшості країн світу.
Напередодні Міжнародного дня жіночності та краси журналіст «Голосу Баштанщини» вирішила розповісти історію життя молодої жінки, прекрасної мами, справжнього фахівця – Анни Юріївни Климової (Пантелейчук), яка 14 років працює у Баштанському відділі поліції ГУ НП у Миколаївській області. Вона з дитинства мала бойовий характер та жагу до справедливості. Анна – сильна духом жінка, яка впевнено йде по життю.
«Слабка стать – це не про тих жінок, які обрали професію поліцейського на все життя», – переконана старший лейтенант поліції А. Ю. Климова.
Народилася Анна 23 березня 1985 року в м. Єлгава (Латвія) у родині військовослужбовця. У 1990 році родина Пантелейчуків переїжджає в Україну, на Баштанщину. Деякий час проживали у с. Лук’янівка (Леніне). Батько – Юрій Сергійович, працював дільничним міліціонером Баштанського РВ УМВС, а мама – Жанна Вікторівна, була вихователем продовженого дня у місцевій школі. Батьки змалечку прищеплювали двом донечкам любов до своєї праці, до праці інших людей, терпимість та повагу до інших, свідоме ставлення до своїх дій та відповідальність за свої вчинки.
– У 1991 році, у зв’язку зі змінами у службовій діяльності батька, ми переїхали в с. Старогорожене. Коли закінчила 11 класів, тато дуже хотів, щоб я вступила до вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України. Але я не дослухалась до його порад і подала документи до Національного університету «Києво-Могилянська академія». Три роки провчилася на факультеті «Екологія та медичні прилади» на бюджетній основі, але потім я збагнула, що це не те, чим насправді хотіла б займатися все своє життя. Я не бачила майбутнього для себе в даній професії…, – розповідає А. Климова. – І тоді вирішила кардинально все змінити, розпочати з чистого аркушу.
У 2007 році молода дівчина вступила до Євпаторівського училища професійної підготовки працівників міліції. Закінчивши успішно учбовий заклад у званні молодшого сержанта, приступила до виконання службових обов’язків на посаді інспектора патрульної служби, батальйону патрульної служби Миколаївського міського управління.
Анна Климова – відповідальна і дисциплінована, працьовита і старанна людина, саме це їй і допомагає просуватися кар’єрними сходами.
У 2008 році вона прий-шла працювати у Баштанський райвідділ міліції: спочатку інспектором пат-рульної служби, помічником дільничного інспектора, опер-уповноваженою сектору карного розшуку, а згодом отримала довгоочікувану посаду слідчого, на якій прослужила 7 років. Розслідувала тяжкі злочини майнового характеру: розбої, грабежі, крадіжки тощо. Працюючи, здобула вищу юридичну освіту.
Лейтенант поліції розповіла, що на плечі слідчого лягає не тільки дисциплінарна відповідальність, а й моральна. Жінка говорить, що найголовніше – встановити психологічний зв’язок з підозрюваним, спокійно пояснити права та обов’язки і нагадати що його очікує у разі надання неправдивих показань. Неабияку роль у роботі слідчих відіграє витримка та вміння приймати правильні, обдумані рішення навіть у кризових ситуаціях. Головна задача поліцейського – встановити та довести провину справжнього злочинця.
– Мені, як жінці, завжди важко дивитись, коли страждають діти від безглуздих вчинків дорослих. Найбільше запам’ятався злочин, коли через вину батьків загинула неповнолітня дитина. Розпочалося все з того, що до відділу поліції звернулася громадянка, яка проживала в селі, з проханням встановити місцезнаходження її сина. Це було взимку, хлопчика знай-шли через місяць у полі, але вже мертвим.
Потім, коли почали проводити розслідування, з’ясувалося, що мати разом зі своїм співмешканцем брали з собою дитину і обкрадали місцеві дачі. Хлопчик заблукав і помер від переохолодження, – згадує А. Ю. Климова.
Присвячуючи себе непростій професії, жінки в лавах правоохоронних органів працюють нарівні з чоловіками: нічні чергування з виїздами на місце злочину, затримання злочинців,
допити...
– Під час служби траплялося багато курйозів. Зрозуміло, що не всі люди позитивно сприймають дії поліції, трапляються агресивно налаштовані. Але все більшає випадків, коли нам дякують за роботу. Люди звертаються до нас зі своїми проб-лемами, і наше головне завдання – допомогти їх вирішити, щоб не втратити останню долю довіри до правоохоронних органів, – говорить Анна Климова. – Я не вважаю, що «поліція – це чоловіча справа». Жінки також повністю виконують всі покладені на них обов’язки. Гендерна рівність у поліції – це важливо, і вона має місце бути. Але наше суспільство, на жаль, ще не повністю позбулося гендерних стереотипів.
Сьогодні Анна Юріївна займає посаду інспектора у секторі моніторингу Баштанського відділу поліції, узагальнює та підсумовує пророблену роботу всього відділу.
За довгий час сумлінної роботи у поліції Анна Юріївна неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками, але для неї найголовніше – суспільне
визнання та довіра громадян.
– Якщо ти погодився служити у поліції – потрібно жертвувати, а щоб досягти результату – тяжко працювати та віддавати частину своєї душі, – переконана А. Ю. Климова.
– Як залишатися турботливою донькою, старшою сестрою та хорошою мамою, якщо професія поліцейського вимагає майже цілодобового навантаження? – запитую у співрозмовниці.
– На жаль, тяжко знайти відповідь. Особливо не вистачало часу на сім’ю, коли я працювала слідчим, адже це завжди ненормований графік роботи. Коли працюєш у поліції, ти не можеш нічого спланувати – ні на вихідні, ні на свято, навіть у відпустці. Тобто якщо тебе викликають о другій годині ночі, ти маєш вставати і йти. Я дуже сумувала за родиною, за своїм сином Артурчиком, але він знав, якщо мами немає вдома, значить вона допомагає людям. Я намагаюся кожну вільну хвилинку проводити вдома разом з дитиною, мамою, сестрою, адже це мій світ, де я можу бути слабкою та вразливою, – відповіла Анна.
Анна Климова – творча людина. У вільний час від роботи полюбляє шити, вишивати, писати картини.
– Якою, на ваш погляд, є справжня жінка? – запитую в неї.
– Справжня жінка, на мою думку, є щирою, мудрою і гармонійною. Вона реалізує прагнення та мрії завдяки своїм природним здібностям, інтуїції, бажає змінити світ на краще. Вона творча і позитивна.
– Розкажіть про найяскравішу мить свого життя?
– Найяскравіша мить мого життя ‒ це день народження мого довгоочікуваного синочка. Відчуття радості, щастя, захвату не передати словами. Це був чудовий сонячний день, який змінив моє життя на краще, відкрив для мене іншу планету – планету материнства, – такими словами завершила свою розповідь Анна Юріївна Климова.
– У 1991 році, у зв’язку зі змінами у службовій діяльності батька, ми переїхали в с. Старогорожене. Коли закінчила 11 класів, тато дуже хотів, щоб я вступила до вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України. Але я не дослухалась до його порад і подала документи до Національного університету «Києво-Могилянська академія». Три роки провчилася на факультеті «Екологія та медичні прилади» на бюджетній основі, але потім я збагнула, що це не те, чим насправді хотіла б займатися все своє життя. Я не бачила майбутнього для себе в даній професії…, – розповідає А. Климова. – І тоді вирішила кардинально все змінити, розпочати з чистого аркушу.
У 2007 році молода дівчина вступила до Євпаторівського училища професійної підготовки працівників міліції. Закінчивши успішно учбовий заклад у званні молодшого сержанта, приступила до виконання службових обов’язків на посаді інспектора патрульної служби, батальйону патрульної служби Миколаївського міського управління.
Анна Климова – відповідальна і дисциплінована, працьовита і старанна людина, саме це їй і допомагає просуватися кар’єрними сходами.
У 2008 році вона прий-шла працювати у Баштанський райвідділ міліції: спочатку інспектором пат-рульної служби, помічником дільничного інспектора, опер-уповноваженою сектору карного розшуку, а згодом отримала довгоочікувану посаду слідчого, на якій прослужила 7 років. Розслідувала тяжкі злочини майнового характеру: розбої, грабежі, крадіжки тощо. Працюючи, здобула вищу юридичну освіту.
Лейтенант поліції розповіла, що на плечі слідчого лягає не тільки дисциплінарна відповідальність, а й моральна. Жінка говорить, що найголовніше – встановити психологічний зв’язок з підозрюваним, спокійно пояснити права та обов’язки і нагадати що його очікує у разі надання неправдивих показань. Неабияку роль у роботі слідчих відіграє витримка та вміння приймати правильні, обдумані рішення навіть у кризових ситуаціях. Головна задача поліцейського – встановити та довести провину справжнього злочинця.
– Мені, як жінці, завжди важко дивитись, коли страждають діти від безглуздих вчинків дорослих. Найбільше запам’ятався злочин, коли через вину батьків загинула неповнолітня дитина. Розпочалося все з того, що до відділу поліції звернулася громадянка, яка проживала в селі, з проханням встановити місцезнаходження її сина. Це було взимку, хлопчика знай-шли через місяць у полі, але вже мертвим.
Потім, коли почали проводити розслідування, з’ясувалося, що мати разом зі своїм співмешканцем брали з собою дитину і обкрадали місцеві дачі. Хлопчик заблукав і помер від переохолодження, – згадує А. Ю. Климова.
Присвячуючи себе непростій професії, жінки в лавах правоохоронних органів працюють нарівні з чоловіками: нічні чергування з виїздами на місце злочину, затримання злочинців,
допити...
– Під час служби траплялося багато курйозів. Зрозуміло, що не всі люди позитивно сприймають дії поліції, трапляються агресивно налаштовані. Але все більшає випадків, коли нам дякують за роботу. Люди звертаються до нас зі своїми проб-лемами, і наше головне завдання – допомогти їх вирішити, щоб не втратити останню долю довіри до правоохоронних органів, – говорить Анна Климова. – Я не вважаю, що «поліція – це чоловіча справа». Жінки також повністю виконують всі покладені на них обов’язки. Гендерна рівність у поліції – це важливо, і вона має місце бути. Але наше суспільство, на жаль, ще не повністю позбулося гендерних стереотипів.
Сьогодні Анна Юріївна займає посаду інспектора у секторі моніторингу Баштанського відділу поліції, узагальнює та підсумовує пророблену роботу всього відділу.
За довгий час сумлінної роботи у поліції Анна Юріївна неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками, але для неї найголовніше – суспільне
визнання та довіра громадян.
– Якщо ти погодився служити у поліції – потрібно жертвувати, а щоб досягти результату – тяжко працювати та віддавати частину своєї душі, – переконана А. Ю. Климова.
– Як залишатися турботливою донькою, старшою сестрою та хорошою мамою, якщо професія поліцейського вимагає майже цілодобового навантаження? – запитую у співрозмовниці.
– На жаль, тяжко знайти відповідь. Особливо не вистачало часу на сім’ю, коли я працювала слідчим, адже це завжди ненормований графік роботи. Коли працюєш у поліції, ти не можеш нічого спланувати – ні на вихідні, ні на свято, навіть у відпустці. Тобто якщо тебе викликають о другій годині ночі, ти маєш вставати і йти. Я дуже сумувала за родиною, за своїм сином Артурчиком, але він знав, якщо мами немає вдома, значить вона допомагає людям. Я намагаюся кожну вільну хвилинку проводити вдома разом з дитиною, мамою, сестрою, адже це мій світ, де я можу бути слабкою та вразливою, – відповіла Анна.
Анна Климова – творча людина. У вільний час від роботи полюбляє шити, вишивати, писати картини.
– Якою, на ваш погляд, є справжня жінка? – запитую в неї.
– Справжня жінка, на мою думку, є щирою, мудрою і гармонійною. Вона реалізує прагнення та мрії завдяки своїм природним здібностям, інтуїції, бажає змінити світ на краще. Вона творча і позитивна.
– Розкажіть про найяскравішу мить свого життя?
– Найяскравіша мить мого життя ‒ це день народження мого довгоочікуваного синочка. Відчуття радості, щастя, захвату не передати словами. Це був чудовий сонячний день, який змінив моє життя на краще, відкрив для мене іншу планету – планету материнства, – такими словами завершила свою розповідь Анна Юріївна Климова.
Юлія ДУБОГРІЙ
Опубліковано у "Голосі Баштанщини"
№9 від 6 березня 2021 року:
Немає коментарів:
Дописати коментар