20 червня 2015 р.

В єдності – сила громади (про об'єднання громад Баштанського району)

Протягом останніх років наша держава зробила багато кроків на шляху до Євроінтеграції. Найголовнішим кроком, звичайно, є ратифікація угоди про асоціацію України та Європейського Союзу. Україна зробила вибір на користь Європейського майбутнього і сьогодні відбувається так званий перехідний період на шляху до повноцінного членства в ЄС.

Однією з головних вимог Євросоюзу та Міжнародного валютного фонду при наданні кредитів та фінансової допомоги і просування по шляху євроінтеграції є децентралізація влади в Україні. На зразок розвинутих демократичних країн Європи. Децентралізація влади – це передача від державної влади до місцевої багатьох функцій та відповідно фінансових ресурсів. Це, зокрема, охорона здоров’я та освіта, можливість створення муніципальної міліції, відділів містобудування, соціального захисту і т. д. Це все за прикладом світового досвіду повинно позитивно вплинути на якість життя членів громади та покращити рівень життя в країні в цілому.
  Тому протягом останнього часу в державі прийнято ряд Законів, що забезпечують виконання цього процесу. Зокрема, це прийняття нових Законів та внесення необхідних змін до існуючих – Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», Бюджетного кодексу України, і звичайно, до Конституції України – в частині повноважень та статусу органів місцевого самоврядування.
  Сьогодні переважна більшість суб’єктів надання адміністративних послуг (зокрема в сфері містобудування (архітектура, ДАБК), реєстрації речових прав, пенсійне та соціальне забезпечення тощо), як правило, зосереджені в районних або обласних центрах, а передача вказаних функцій органам місцевого самоврядування призведе до необхідності доукомплектування цих органів відповідними фахівцями задля надання якісних адміністративних послуг; змінами законодавства передбачено передача функцій охорони здоров’я та освіти органам місцевого самоврядування, тобто сільським, селищним, міським радам.
  Таким чином, відносно невеликі за чисельністю жителів територіальні громади (до 3-5 тис. жителів) будуть просто не в змозі утримувати відповідний апарат місцевої ради та соціальну сферу громади. Та й такий апарат не раціонально утримувати на таку кількість жителів. Тому укрупнення територіальних громад є неминуче.
  У зв’язку з цим, у лютому цього року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Цей закон створив усі необхідні законодавчі передумови для початку роботи з укрупнення територіальних громад.
  Вказаний закон, між іншим, передбачає, як не парадоксально, «добровільно-примусове» об’єднання територіальних громад сіл. З однієї сторони органи місцевого самоврядування об’єднуються виключно на принципі добровільності, але статтею 11 вказаного Закону та нормами Бюджетного кодексу цей принцип фактично нівелюється, оскільки передбачає створення об’єднання територіальних громад згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Тобто все зводиться до того, що якщо сусідні територіальні громади самостійно не дійдуть згоди щодо об’єднання, то обласна рада за поданням обласної державної адміністрації фактично зможе самостійно здійснити вказане об’єднання територіальних громад на свій розсуд. В іншому випадку ті сільські ради, які не об’єдналися або яких не включили в цей перспективний план формування територій громад, фактично приречені на занепад.
  Тому сьогодні наш кореспондент звернувся до голови райдержадміністрації О. А. СИДОРИКИ з проханням розповісти про перспективний план об’єднання територіальних громад Баштанського району.
  − Олегу Анатолійовичу, про децентралізацію влади в регіонах та добровільне об’єднання громад сьогодні говорять всі. Це породжує багато різних думок і здогадок. Тож давайте поговоримо про це ще раз. Що таке децентралізація влади? Чому вона нам потрібна?

  − Світовий досвід, зокрема європейський, свідчить про важливість децентралізації влади в регіонах. Особливо важливий та корисний нам досвід центральноєвропейських країн, які також були разом з нами у соцтаборі і за останні роки зробили стрибок за якістю життя. Концепція реформи, яку ми зараз розглядаємо, полягає у заміні жорсткої та неефективної вертикалі зборів та перерозподілу. Замість неї створюються на місцях самодостатні територіальні громади, які отримують всі необхідні права та повноваження для розвитку певної території.

  Попередній територіальний устрій склався ще за часів СРСР: там все керувалося зверху, а власність була державною. Зараз тільки 5% всієї власності належить державі і тому стара модель перерозподілу зверху не працює. Крім того, що держава не найефективніший власник (світовий досвід це доводить), є ще і різного роду фільтри фінансових потоків у вигляді районних та обласних бюджетів. Чим більше посередників у вигляді чиновників різного рівня будуть брати участь у перерозподілі, тим менша ефективність і більша корупція.

  − Які плюси добровільного об’єднання територіальних громад?

  − Основними перевагами об’єднання є, власне, можливість збільшення дохідної частини бюджету об’єднаної територіальної громади (ОТГ) за рахунок податку на доходи фізичних осіб у розмірі 60 відсотків від сплаченого на території об’єднаної територіальної громади (сьогодні відповідні кошти зараховуються до районного бюджету). А це збільшення бюджету орієнтовно на 30-40%.

  Ще одним плюсом є те, що ОТГ може отримати пряму субвенцію з державного бюджету, як на освіту (дошкільна, середня), так і на утримання закладів охорони здоров’я у зв’язку з тим, що вони повністю переходять з підпорядкування районної ради до об’єднаної територіальної громади. Як заохочення до об’єднання є передбачена Законом фінансова підтримка у вигляді допомоги з державного бюджету на формування відповідної інфраструктури об’єднаної територіальної громади. В першу чергу, створення належних умов надання всього спектру адміністративних послуг громадянам, реалізація заходів програми соціально-економічного розвитку та будівництво доріг між населеними пунктами.

  Як бонус можна назвати ще гранти міжнародних організацій та Європейського Союзу на реалізацію перспективних програм розвитку місцевої інфраструктури.

  Держава, надаючи більше фінансових можливостей об’єднаним територіальним громадам, надала і більшу відповідальність органам місцевого самоврядування, поклавши на їхні плечі утримання всієї бюджетної сфери. Тобто, з’явиться реальний вплив територіальної громади як на керівників відповідних закладів освіти та охорони здоров’я, так і на рівень надання ними відповідних послуг. А в члена територіальної громади з’являється можливість надати оцінку роботі відповідним органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, бо органам місцевого самоврядування вже не буде на кого перекладати відповідальність.

  Вказана реформа фактично зводиться до того, що скільки об’єднана територіальна громада залучила коштів у вигляді податків, стільки вона може і витрачати на своє утримання та розвиток, що в сьогоднішніх умовах є одним з основних спонукань до залучення інвестиції на власній території.

  − Як визначається адміністративний центр і чи змінюється статус населених пунктів сільської чи міської місцевості після добровільного об’єднання громад?

  − Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, а громада, центром якої визначено село, – сільською територіальною громадою.

  Адміністративним центром ОТГ визначається населений пункт (село, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.

  Добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів сільської чи міської місцевості.

  − Що зміниться після створення об’єднаних територіальних громад?

  − Створення територіальних громад надає можливість збирати податки на місці і через свої місцеві органи ними розпоряджатися. Рада територіальної громади, куди увійдуть представники всіх населених пунктів, отримає і фінанси, і повноваження, і відповідальність перед громадою. На місці завжди видніше проблему та шляхи її вирішення.

  Громада сама вирішуватиме, куди спрямовувати кошти і як розвивати власну територію. При цьому, одним з головних джерел наповнення бюджету стане податок з доходів фізичних осіб. Законодавством вже зараз передбачається залишати 60% цього податку і є перспективи залишати його повністю у місцевій громаді. Це ще дозволить вивезти з тіні заробітні плати, робити необхідні відрахування для соціального захисту громадян, а головне – покращить роботу власних органів влади, діяльність яких громада зможе відслідковувати і контролювати.

  − Відповідно до Закону добровільне об’єднання територіальних громад здійснюється з дотриманням певних умов. Перерахуйте їх.

  − По-перше, у складі ОТГ не може існувати іншої територіальної громади, що має свій представницький орган місцевого самоврядування. По-друге, територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі ОТГ визначаються за зовнішніми межами юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися. По-третє, якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання. По-четверте, зони доступності потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад визначають з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах, зокрема часу прибуття для надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин.

  − Хто може виступати ініціатором добровільного об’єднання територіальних громад?

− Ініціаторами добровільного об’єднання громад можуть виступати, в першу чергу, сільські та міський голови, або не менш як третина депутатів від загального складу сільської чи міської рад, також члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи, або ж органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інте-ресів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

  Повноваження органів місцевого самоврядування, сільського, міського голови територіальних громад, що об’єдналися, припиняються з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, сільським, міським головами територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об’єднання.

  Водночас відповідна обласна рада одночасно з прийняттям рішення про утворення ОТГ призначає перші місцеві вибори депутатів відповідної ради об’єднаної територіальної громади та відповідно сільського, міського голови.

  − Наприкінці квітня була створена робоча група з підтримки та впровадження заходів з добровільного об’єднання територіальних громад Баштанського району. Хто увійшов до цієї групи і чим вона займається?

  − Відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», доручення голови облдержадміністрації від 28.04.2015 №1788/01/05-60/3-15 у Баштанській райдержадміністрації була створена робоча група з підготовки перспективного плану формування територій громад, або робоча група, до складу якої увійшли керівники відповідних структурних підрозділів райдержадміністрації, представники органів місцевого самоврядування, депутати районної ради. Станом на 1 червня проведено вже 5 засідань робочої групи.

  За результатами роботи робочої групи розроблено перспективний план формування на території Баштанського району трьох спроможних територіальних громад − Баштанської, Мар’ївської та Привільненської.

  У зазначеному плані враховано вимоги та критерії Методики формування спроможних територіальних громад, а також загальна думка територіальних громад району.

  − Розкажіть більш детально про кожну об’єднану територіальну громаду.

  − Хочу відразу наголосити, що це лише проект об’єднання територіальних громад, а яким насправді буде об’єднання залежить від мешканців нашого району.

  Почну з найбільш потужної і перспективної в плані розвитку Баштанської міської об’єднаної територіальної громади, до складу якої мають увійти населені пункти Баштанської міської ради, Добренської, Новоіванівської, Новопавлівської, Новосергіївської, Пісківської, Плющівської, Христофорівської та Явкинської сільських рад. Загальна кількість населення становитиме 22434 особи, в тому числі 1459 дітей дошкільного віку та 2393 − шкільного віку.

  Обсяг доходів (розрахунковий) спроможної територіальної громади становитиме 29856,4 тис. грн, у тому числі: (сформованих відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України) 27415,2 тис. грн бюджет розвитку, 2441,2 тис. грн − базова дотація.

  За рахунок бюджету органів місцевого самоврядування будуть утримуватися 10 загальноосвітніх навчальних закладів I-III ст., 2 ЗОШ I-II ст., 13 дошкільних
навчальних закладів, заклад позашкільної освіти, 30 закладів культури (бібліотеки, будинки культури, клуби, музей), заклад фізичної культури,
12 фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 амбулаторії, поліклініку, районну лікарню та станцію швидкої допомоги.

  Крім цього, на території цієї об’єднаної територіальної громади в наявності є необхідні приміщення для розміщення державних органів, установ, що здійснюватимуть повноваження щодо правоохоронної діяльності, реєстрації актів цивільного стану та майнових прав, пенсійного забезпечення, соціального захисту, пожежної безпеки, казначейського обслуговування та органів місцевого самоврядування, а також кадри.

  Тепер розглянемо умовно названу Мар’ївську сільську об’єднану територіальну громаду (потенційний адміністративний центр остаточно ще не визначено). Чисельність населення тут становитиме 10204 чол., у тому числі дітей: 587 − дошкільного віку та 1053 − шкільного віку.

   Обсяг доходів Мар’ївської сільської об’єднаної територіальної громади становитиме 11304,5 тис. грн, у тому числі 8422,1 тис. грн – бюджет розвитку та 2882,4 тис. грн – базова дотація.

  За рахунок бюджету органів місцевого самоврядування треба буде утримувати 7 загальноосвітніх навчальних закладів I-III ст., 2 загальноосвітні навчальні заклади I ст., 8 дошкільних навчальних закладів, 16 закладів культури, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 амбулаторії та 2 станції швидкої допомоги (пункти тимчасового базування).

  Найбільш проблемною є Привільненська сільська об’єднана територіальна громада, яка об’єднує лише 5453 осіб, у тому числі дітей: дошкільного віку – 338, шкільного віку – 499.

  Обсяг доходів Привільненської сільської об’єднаної територіальної громади складатиме 7487,4 тис. грн, у тому числі: бюджет розвитку − 5799,6 тис. грн, базова дотація − 1687,8 тис. грн.

  За рахунок бюджету органів місцевого самоврядування будуть утримуватися 4 загальноосвітні навчальні заклади I-III ст., ЗОШ I-II ст. та загальноосвітній навчальний заклад I ступеня, 7 дошкільних навчальних закладів, 16 закладів культури, 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 амбулаторії.

  Хочу звернути увагу, що центр ОТГ повинен мати приміщення та кадри для того, аби організувати відділення пенсійного фонду, служби соціального захисту, казначейства, а також розміщення Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Тобто, на утримання всього апарату в середньому витрачатиметься понад 3 млн грн бюджетних коштів об’єднаних громад.

  − Як же формуватимуться бюджети об’єднаних територіальних громад?

  − Після створення об’єднаної громади до бюджету громади надходить 60% податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), 25% екологічного податку та 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, а також низка інших надходжень.

  Місцеві бюджети отримали два нові види надходжень: медичну та освітню субвенції − цільовий платіж та базову дотацію. А також змінився порядок їх адміністрування.

  Тепер не потрібно буде поспішати приймати рішення наприкінці року, щоб швидше провести тендер. Залишки коштів за освітньою та медичною субвенціями в кінці року зберігатимуться на рахунках місцевих бюджетів, у формулі розрахунку обсягу даних субвенцій, і будуть використовуватися у наступному бюджетному періоді на розвиток відповідних установ.

  − Олегу Анатолійовичу, як об’єдналися територіальні громади Миколаївщини?

  − Сьогодні в Миколаївській області 20 районів, у котрих налічується 309 територіальних громад, після об’єднання їх залишається 30. Так в одну об’єднану територіальну громаду об’єдналися Арбузинський (було 14 територіальних громад), Березанський (17), Березнегуватський (15), Братський (16), Веселинівський (14), Вознесенський (17), Врадіївський (12), Доманівський (14), Єланецький (12), Казанківський (18), Кривоозерський (16),Очаківський (11), Снігурівський (20) райони, по 2 територіальні громади створили Новобузький (13) та Первомайський (22) райони, по 3 – Новоодеський (18) і Баштанський (20) та 4 об’єднані територіальні громади − у Жовтневому (21) районі.

  − Чому більшість районів створили по одній територіальній громаді?

  − Як я говорив, кожен центр ОТГ повинен мати відповідну інфраструктуру та кадри для того, щоб організувати відділення пенсійного фонду, служби соціального захисту, казначейства, а також розміщення Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Тобто, на утримання всього апарату в середньому буде витрачатися понад 3 млн грн бюджетних коштів об’єднаних громад. Тому з метою економії коштів як на створення відповідних установ, так і на заробітну плату її працівникам, більшість районів вирішили створити одну об’єднану територіальну громаду, що в свою чергу знімає і соціальну напругу в громаді. Так би мовити, був район і залишається, тільки змінюється назва. Адже в кожному районі вже є відповідні структури і кадри, а вивільнені кошти можна витратити на одне з найболючіших питань – ремонт доріг.

  Тому під час громадського обговорення Закону «Про добровільне об’єднання громад» я буду пропонувати створення однієї Баштанської міської ОТГ.

  Органи управління ОТГ формуватимуть на виборах об’єднаної територіальної громади, на яких члени громади обиратимуть спільну раду об’єднаної громади, тобто депутатів, голову відповідної об’єднаної громади, а також старосту відповідного села, крім населеного пункту, який є адміністративним центром. Отже, кожен населений пункт представлятиме староста, котрий буде членом виконавчого комітету ОТГ та братиме участь у розподіленні коштів.

  Крім цього, староста представлятиме інтереси мешканців поселення у виконавчих органах ради громади; за дорученням мешканців забезпечуватиме підготовку документів для органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади з питань соціального захисту та соціальної допомоги; братиме участь у підготовці проекту бюджету громади в частині фінансування програмами, що здійснюється на території його юрисдикції; здійснюватиме нагляд за виконанням своїх функцій посадових осіб громади та бюджетних установ громади, територіальних підрозділів та посадових осіб органів виконавчої влади, розташованих на території відповідного поселення, готуватиме відповідні подання до виконавчого комітету ради громади; здійснюватиме нагляд за екологічним станом, за громадським правопорядком, присікатиме правопорушення; здійснюватиме функції медіатора (посередника) в побутових суперечках між жителями; здійснюватиме інші функції та доручення, визначені статутом громади.

  Староста поселення має право брати участь у засіданнях виконавчого комітету ради громади при розгляді питань, що стосуються поселення, яке він представляє, з правом дорадчого голосу.

  Звичайно, питань ще багато. Обговорення треба провести в найкоротші терміни та прийняти виважене рішення. А зробити це потрібно до
15 липня, щоб мати можливість отримати кошти з Державного бюджету та гранти від міжнародних організацій на розвиток наших сіл на 2016 рік. Треба пам’ятати, що в єдності – сила громади, адже територіальна реформа на об’єднанні територіальних громад не завершується. Попереду об’єднання районів. Я вважаю, що центром об’єднаних районів повинна бути Баштанка, котра з усіх соціально-економічних показників випереджає інші районні центри області. Тому й пропоную громаді району об’єднатися в одну Баштанську міську ОТГ, яка збереже свій статус найкращої і в подальшому.

Бесіду вела
Олена ВИНОГРАДОВА

Опубліковано в районній газеті "Голос Баштанщини" 11 червня 2015 року №48.