21 вересня 2021 р.

А роки, мов розгнуздані коні...

Людина не може жити, не приносячи нікому добра й користі. І добре, коли розуміє своє призначення. Тоді вона здатна здійснити грандіозні вчинки, завдяки своїй самовідданій праці та життєвому оптимізму робити світ кращим, світлим

Правду кажуть, що нашу долю творять наші справи,  а людина цінується по тому, що змогла за життя зробити. Більше 40 років присвятив служінню громаді району Микола Васильович Бардачов – людина авторитетна й шанована в Баштанському районі.

Хоча народився й виріс він на Херсонщині, проте його риси спеціаліста та характер керівника виявилися цілком баштанськими. Після закінчення Херсонського сільськогосподарського інституту Микола Бардачов за направленням приїхав на роботу в колгосп «Комунар» у Костичі. Трудову біографію розпочав з головного агронома. Згодом люди обрали молодого, енергійного спеціаліста головою колгоспу.
Опубліковано у "Голосі Баштанщини" 16 вересня 2010 року №92.
Друзі! Запрошуємо вас передплатити "Голос Баштанщини" (за цим лінком)!  

Незабаром сім’я Бардачових переїхала в Баштанку. Я добре пам’ятаю гарних і видних Миколу Васильовича, його дружину Валентину Іванівну, маму Марію Василівну та двох їх діток Іру й Валеру. Бо жили ми по сусідству. Бардачові швидко прижилися на новому місці, з сусідами жили дружно й мирно.
Микола Васильович працював заступником голови одного з найкрупніших у районі колгоспів «Комуніст», був правою рукою керівника господарства Миколи Єпіфановича Черненка. Згодом його було призначено заступником директора новоствореного виробничого об’єднання «Колгосптваринпром».
А з 1980 року почався стрімкий кар’єрний ріст М. В. Бардачова. Спочатку – начальник управління сільського господарства, перший заступник голови Баштанського райвиконкому. А з 1982 року – голова райвиконкому найбільшого в Миколаївській області та й в Україні району. Загалом він більше 12 років очолював Баштанський район, був першим представником Президента України в районі.
Ці роки були періодом плідної праці, грандіозного творення й великого будівництва. Було збудовано школи в Новоєгорівці, Добрій Криниці, Виноградівці, Мар’ївці, Костичах, Новосергіївці, Старогорожене, Привільному, Єрмолівці, середню школу №2 у Баштанці. У Явкинській, Христофорівській та Баштанській №1 середніх школах збудували спортзали, в СПТУ-42 – гуртожиток. Було збудовано мережу дитячих садків у багатьох селах району та в Баштанці.
У ті роки Баштанка інтенсивно розбудовувалась. В середньому по 20-27 тис. кв. м житла споруджували щороку. Багатоповерхові будинки виросли на вулицях Промислова, Горького, Полтавська, в мікрорайоні «Агропромтехніки».
Значна увага надавалася розвитку закладів охорони здоров’я. Саме в той період були збудовані терапевтичний та дитячий лікувальні корпуси в райлікарні, Інгульська дільнична лікарня, центральна аптека в Баштанці, велося будівництво ФАПів, аптек у селах району.
М. В. Бардачов активно продовжив справу, розпочату його попередниками І. Є. Матвійчуком, О. Г. Захарченком, М. Є. Черненком, щодо газифікації населених пунктів. Було завершено газифікацію Баштанки, сіл Новоіванівка, Новопавлівка, Явкине, Добра Криниця, Новоєгорівка, Мар’ївка, Інгулка, Костичі, Піски, Лоцкине та багатьох інших. У Баштанці й селах району велося асфальтування вулиць.
У новоолександрівці, Добрій Криниці, Пісках, Старогорожене виросли чудові будинки культури, де сільські жителі мали можливість відпочивати та розвивати свої таланти.
Стрімкий розвиток соціальної інфраструктури був можливий завдяки успішному розвитку сільськогосподарського та промислового виробництва. Баштанський район був у числі лідерів в області. До нас приїздили за досвідом, у нас вчилися.
Важливу роль у своїй діяльності Бардачов надавав сільськогосподарському будівництву. На той час, згадує Микола Васильович, у господарствах району було 58 тис. голів великої рогатої худоби, до 60 тис. голів свиней, 40 тис. овець, розвивалося птахівництво. Робочих місць було багато, не вистачало людей.
Саме в ті роки були збудовані тваринницькі комплекси в колгоспах «Комуніст», «Ленінський шлях», «Інгул», «Шлях до комунізму», «Родина», ВО «Колгосптваринпром» та інших. Розширялися тваринницькі ферми, росло поголів’я.
При М. В. Бардачову було завершено будівництво другої черги Явкинської зрошувальної системи. На зрошенні вирощували врожаї в добрій половині колгоспів району. Зокрема, ім. Карла Маркса, «Шлях до комунізму», ім. Леніна, «Зорі Кремля», «Україна», «Авангард», «Правда», радгоспах «Баштанський», «Добра Криниця» та інших.
М. В. Бардачов проторував дорогу в Москву, в Київ, знав усіх міністрів, бо не раз доводилося оббивати пороги їх кабінетів, вирішуючи проблеми району.
Велику допомогу баштанцям надавав наш земляк – заступник голови Ради Міністрів України П. Є. Єсипенко. Двічі довелося М. В. Бардачову бути на прийомі в самого Голови Ради Міністрів В. А. Масола. Зокрема, коли добивався виділення коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво другої гілки водопроводу в Баштанці. І хоча тоді було дуже складно «вибити» ці кошти (саме стався землетрус у Спітаку і Україна допомагала потерпілим), та Бардачову таки вдалося вирішити питання й Баштанському району виділили 50 тис. крб. з резерву Ради Міністрів.
Керівник району завжди відгукувався на проблеми, з якими зверталися керівники господарств. Як згадує колишній голова колгоспу «Україна» В. В. Ященко, разом з М. В. Бардачовим він їздив до міністра меліорації й водного господарства В. М. Хоріва, коли треба було придбати дві дощувальні машини, взяти кредит для будівництва току.
Баштанський район завжди славився високими врожаями. І в роки керівництва М. В. Бардачова Баш-танщина давала більше 10 відсотків сільськогосподарської продукції, вирощеної в області. Успішно розвивалося овочівництво й баштанництво. На полях району вирощували цукровий буряк, сорго, кукурудзу та інші культури. 
Згадуючи ті часи, М. В. Бардачов каже:
– Я щасливий, що й мій внесок є в тому, що Баштанський район має добру славу. А успіхи ті кувалися завдяки людям, які працювали поруч, вірним однодумцям – А. М. Адамову, В. М. Хамчичу, М. А. Лупіну,  С. М. Марковському.
Баштанщина завжди виділялася з-поміж сусідніх районів талановитими керівниками, серед яких були І. О. Семиліт, О. В. Пустовар, М. Ф. Ковальчук, К. Г. Березовський, Б. Г. Діденко, яких уже немає в живих. Вдячний М. В. Бардачов і В. П. Бондуру, й Ю. В. Базалію, і В. В. Ященку, і П. В. Курилу, й Д. В. Чикині, й В. А. Григорашу, й В. С. Чалому, й І. С. Кодаку, й В. В. Шемберку. Серед керівників не було людей випадкових. А які славні трударі – хлібороби, доярки, тваринники працювали в господарствах!
Говорячи про сьогодення району, М. В. Бардачов із задоволенням відзначає, що з призначенням на посаду голови райдержадміністрації І. В. Рубського, Баштанщина, як і раніше, зайняла гідні позиції в області.
В народі кажуть: «Людина – немов гора, стає видною на повний зріст, коли розкривається її сутність». Протягом свого трудового життя Микола Васильович Бардачов зумів зробити чимало й лишити по собі добрий слід на землі. Як сказав колишній його соратник, екс-мер Баштанки С. М. Марковський, Бардачов завжди керувався принципом «Раньше думай о Родине, а потом – о себе». І ми намагалися наслідувати його.
Роки мчать, мов розгнуздані коні. Нині на життєвому календарі Миколи Васильовича Бардачова – ювілейна дата. Сьогодні йому виповнилося 70 років. Та він себе ще не вичерпав, займає активну громадянську позицію, очолюючи раду старійшин району. З його думкою рахуються, з ним радяться, його досвід   цінують. А це так важливо – бути потрібним.
Тож здоров’я Вам міцного, Миколо Васильовичу, на многії благії літа. Баштанщина Вас пам’ятає!

Валентина СВИРСА

Немає коментарів:

Дописати коментар